П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Київ
Провадження № 11-451сап19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сороки Л. П.,
представника Вищої ради правосуддя - Русакової І. Г.,
розглянула в судовому засіданніскаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 26 березня 2019 року № 949/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 15 серпня 2018 року № 2611/3дп/15-18, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 26 березня 2019 року № 949/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 серпня 2018 року № 2611/3дп/15-18 "Про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення ВРП прийняте відповідачем з порушенням гарантованих Конституцією України права на працю в частині отримання доплат до посадового окладу, незалежності судді, складовою якої є особливий порядок його притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також з порушенням права судді на справедливий розгляд справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) в частині дотримання процедурної справедливості та права на мотивоване рішення.
3. Зокрема, скаржниця вказала, що при прийнятті оскаржувного рішення ВРП допустила такі порушення порядку розгляду дисциплінарної справи:
- здійснила дисциплінарне провадження на підставі заяви ОСОБА_2, адресованої Генеральній прокуратурі України, з проханням розглянути порушені у заяві питання в межах її компетенції, що не є дисциплінарною скаргою в розумінні статті 93 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на час подання відповідної заяви; далі - Закон № 2453-VI);
- на порушення пункту 2.5 Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), затвердженого рішенням ВРП від 16 листопада 2017 року № 3689/0/15-17 (далі - Положення), передала вказану заяву ОСОБА_2 на автоматизований розподіл справ між членами ВРП;
- протиправно об`єднала в одне провадження дисциплінарну скаргу ОСОБА_2 та його заяву, адресовану Генеральній прокуратурі України;
- протиправно відмовила в закритті дисциплінарної справи при розгляді скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП;
- не навела мотивів щодо відхилення аргументів судді ОСОБА_1
4. ОСОБА_1 також вказала, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а саме неповідомлення відповідача ОСОБА_2 про розгляд заяви про виправлення описки та заяви про перегляд заочного рішення, оскільки обов`язок здійснювати судові виклики і повідомлення процесуальним законом покладено на секретаря судового засідання, а не на суддю.
Позиція учасників справи
5. 05 серпня 2019 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, в якому вказала, що оскаржуване рішення ВРП від 26 березня 2019 року № 949/0/15-19 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Суддя ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про засідання ВРП, на якому було прийнято оскаржуване рішення.У рішенні також містяться посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З приводу доводів, викладених у скарзі судді до Великої Палати Верховного Суду, відповідач зазначив, що в оскаржуваному рішенні ВРП надала належну оцінку всім доводам скарги судді. На думку ВРП, суддя ОСОБА_1 порушила вимоги статей 219, 231 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки не пересвідчилася у належному повідомленні відповідача ОСОБА_2 та інших осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце розгляду вказаних заяв і розглянула справу за їхньої відсутності. Крім цього, скарга ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16/1) за вхідним № 1764/1/20-18, за якою відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1, містить усі відомості, передбачені частиною третьою статті 93 Закону № 2453-VI у редакції, чинній на час надходження скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), - 05 липня 2016 року, а тому підстав для залишення її без розгляду та закриття дисциплінарної справи не має. До того ж оскаржуване рішення ВРП відповідає критерію обґрунтованості, а деякі зазначені в скарзі обставини ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому не вимагають детальної відповіді.
6. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1
Рух скарги
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 26 березня 2019 року № 949/0/15-19.
8. Суддя-доповідач Великої Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2019 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. ОСОБА_1 та її представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представник скаржниці Євфімішин П . В. подав до суду заяву про розгляд скарги ОСОБА_1 без участі скаржниці та її представника.
10. Представник ВРП у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
Обставини, установлені матеріалами справи
11. Указом Президента України від 26 квітня 1996 року № 301/96 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Одесистроком на п`ять років.
12. Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2001 року № 2423-ІІІОСОБА_1 обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
13. Указом Президента України від 25 січня 2003 року № 43/2003 ОСОБА_1 переведено на роботу на посаді судді новоутвореного Приморського районного суду міста Одеси.
14. 15 березня 2018 року до ВРП з ВККС надійшли скарги ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16, 8вк-1397/16/1) за вхідними № 1764/0/20-18, 1764/1/20-18 відповідно стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1
15. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП скаргу ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16) передано члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_9 для проведення перевірки.
16. Попередньою перевіркою вказаної скарги член ВРП ОСОБА_9 виявив у доданих до цієї скарги матеріалах незареєстровану скаргу ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16/1), яка надійшла до ВККС з Генеральної прокуратури України, про що склав службову записку (вхідний № 302/0/10-18 від 22 травня 2018 року).
17. Протоколом передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 22 травня 2018 року скаргу ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16/1) передано члену ВРП ОСОБА_9 на підставі вказаної службової записки.
18. Ухвалою члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_9 від 24 травня 2018 року № 4945/0/18-18 скаргу ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16) за вхідним № 1764/0/20-18залишено без розгляду та повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини першої статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ) як таку, що не відповідає вимогам частини третьої статті 93 Закону № 2453-VI(у редакції, чинній на час звернення зі скаргою до ВККС - 16 лютого 2016 року), а саме - дисциплінарна скарга не підписана скаржником.
19. У скарзі ОСОБА_2 (№ 8вк-1397/16/1) за вхідним № 1764/1/20-18 зазначено, що суддя ОСОБА_1 ухвалою від 22 квітня 2015 року неправомірно, шляхом виправлення описки за заявою відповідачки ОСОБА_11, фактично змінила рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2012 року у цивільній справі № 2/1522/12530/11 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_2, ОСОБА_11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, безпідставно надавши йому статус заочного, після чого іншою ухвалою від 13 травня 2015 року задовольнила заяву відповідачки ОСОБА_11 про перегляд заочного рішення та скасувала його, чим грубо порушила норми процесуального права. Крім того, скаржник зазначив, що його не було повідомлено в порядку та у спосіб, що встановлені законом, про розгляд вказаної вище заяви про виправлення описки у судовому рішенні.
20. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_2 . стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_9 склав висновок від 29 травня 2018 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо судді ОСОБА_1
21. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 30 травня 2018 року № 1570/3дп/15-18 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1
22. Рішенням від 15 серпня 2018 року № 2611/3дп/15-18 Третя Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
23. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2012 року (суддя ОСОБА_1) у справі № 2/1522/12530/11 позовні вимоги ОСОБА_12 задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 06 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_11
24. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 24 жовтня 2012 року у вказаному рішенні суду виправлено описку в імені позивача.
25. Зі змісту вказаного рішення та журналів судових засідань убачається, що відповідач ОСОБА_2 був присутній у судових засіданнях у цій справі 17 січня, 14 лютого, 27 вересня 2012 року, у яких давав пояснення, а його представник ОСОБА_14 виступала у судових дебатах 02 жовтня 2012 року та була присутня при проголошенні вступної та резолютивної частин рішення.
26. 11 березня 2015 року відповідачка ОСОБА_11 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2012 року, вважаючи його заочним.
27. Зазначена заява ОСОБА_11 про перегляд заочного рішення була призначена до розгляду в судовому засіданні на 31 березня 2015 року, однак у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_12 суд оголосив перерву до 22 квітня 2015 року.
28. У копіях матеріалів справи № 2/1522/12530/11 (а. с. 162, т. 1) наявна заява ОСОБА_11 без дати про виправлення описки у рішенні суду від 02 жовтня 2012 року.
29. У заяві ОСОБА_11 зазначила, що вона не була повідомлена про дату та час проведення судового засідання, у якому було проголошено рішення суду від 02 жовтня 2012 року, а тому це судове рішення згідно з приписами статті 224 ЦПК України є заочним. Вважаючи, що в абзаці сьомому мотивувальної частини рішення з технічних причин пропущено слова "у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення суду", ОСОБА_11 просила виправити вказану описку.
30. Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 22 квітня 2015 року вніс виправлення до абзацу сьомого мотивувальної частини рішення суду від 02 жовтня 2012 року та виклав його в такій редакції: "Відповідачка ОСОБА_11 сповіщалась про час слухання справи належим чином, але в судові засідання не з`являлась, у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення суду".
31. На підставі цієї ухвали Приморський районний суд міста Одеси (головуючий суддя ОСОБА_1) 13 травня 2015 року задовольнив заяву ОСОБА_11 : скасував як заочне рішення цього суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2/1522/12530/11 та призначив її до розгляду в загальному порядку на 15 червня 2015 року.
32. Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 09 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив: скасував ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_11 про виправлення описки в рішенні суду від 02 жовтня 2012 року.
33. Скасовуючи ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2015 року, суд апеляційної інстанції керувався тим, що матеріали справи не містять доказів, що суд розглянув справу в заочному порядку, а отже, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2012 року не ухвалювалося в порядку, визначеному статтями 224, 225 ЦПК України, тобто не є заочним.
34. Апеляційний суд указав, що Приморський районний суд міста Одеси на порушення вимог статті 219 ЦПК України ухвалою від 22 квітня 2015 року про виправлення описки у рішенні фактично змінив правовий статус рішення на заочне при тому, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_11 та внесення таким чином виправлень у судове рішення від 02 жовтня 2012 року, а отже, постановив ухвалу з порушенням указаних вище норм процесуального права.
35. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що:
- на порушення вимог статті 219 ЦПК України Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 22 квітня 2015 року фактично змінив зміст рішення цього суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2/1522/12530/11 та надав йому статус заочного без відповідних правових підстав, передбачених статтею 224 ЦПК України;
- у матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення відповідача ОСОБА_2 та інших осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_11 про виправлення описки у рішенні суду від 02 жовтня 2012 року;
- на порушення вимог статті 222 ЦПК України ухвала суду від 22 квітня 2015 року не надсилалася особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час її проголошення;
- матеріали справи № 2/1522/12530/11 не містять даних щодо повідомлення відповідача ОСОБА_2 про розгляд заяви ОСОБА_11 про перегляд заочного рішення в судовому засіданні 13 травня 2015 року.
36. За висновком дисциплінарного органу розгляд заяв відповідачки ОСОБА_11 про виправлення описки та перегляд заочного рішення суду без повідомлення про це в порядку та строки, встановлені законом, відповідача ОСОБА_2 є істотним порушенням норм процесуального права, яке фактично унеможливило реалізацію ОСОБА_2 як стороною у справі наданих йому статтями 27, 31 ЦПК України процесуальних прав при розгляді зазначених заяв. Характер вказаних вище порушень, допущених суддею ОСОБА_1, свідчить, що такі дії судді виходять за межі суддівської помилки і є проявом недбалості при здійсненні правосуддя у справі № 2/1522/12530/11.
37. Зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в її діях наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), що відповідає підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 92 Закону № 2453-VIу редакції, чинній на час ухвалення судових рішень та звернення з дисциплінарною скаргою (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків), та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
38. 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 15 серпня 2018 року № 2611/3дп/15-18.
39. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 17 вересня 2018 року доповідачем за цією скаргою визначено члена ВРП ОСОБА_18
40. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді, член ВРП ОСОБА_18 дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП (висновок від 14 листопада 2018 року).
41. Розглянувши скаргу ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення від 26 березня 2019 року № 949/0/15-19 про залишення без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 15 серпня 2018 року № 2611/3дп/15-18 "Про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
42. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП дійшла висновку, що поведінка судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 2/1522/12530/11 свідчить про наявність у її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 92 Закону № 2453-VI у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень, що відповідає проступку, передбаченому підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII у чинній редакції, оскільки розгляд заяв відповідачки ОСОБА_11 про виправлення описки та перегляд заочного рішення без належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 є істотним порушенням норм процесуального права, яке фактично унеможливило реалізацію ОСОБА_2 як стороною у справі наданих йому статтями 27, 31 ЦПК України процесуальних прав при розгляді вказаних заяв. Відтак застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому проступку.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржника
43. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
44. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
45. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
46. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
47. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
48. Так, частинами першою, сьомою, восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
49. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
50. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
51. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
52. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
53. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.