П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 466/7405/16-ц
Провадження № 14-287цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Кібенко О.Р., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника за договором банківського вкладу, визнання права на відшкодування заборгованості за договором банківського вкладу та зобов`язання до вчинення дій, за касаційною скаргою виконуючої обов`язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Ткач Маріанни Юріївни на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2017 року, ухвалене суддею Кавацюком В.І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2018 року, ухвалену в складісуддів Павлишина О.Ф., Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обгрунтування позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зазначивши в обгрунтуванні, що 24 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) в сумі 5 000 дол. США. Згідно з договором банк прийняв на її вкладний рахунок грошові кошти (строковий вклад) в сумі 5 000 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням від 24 лютого 2015 року, на строк до 26 березня 2015 року включно з виплатою відсотків на суму вкладу з розрахунку 5,5 % річних.
ПАТ "Дельта Банк" порушило свої зобов`язання за договором та не повернув їй як вкладнику належні їй кошти та відсотки за вкладом. Для отримання коштів за договором вона неодноразово зверталась до установ ПАТ "УкрЕксімБанк", яке здійснює виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк", але її повідомили, що вона відсутня у списку вкладників. Також вона неодноразово письмово зверталась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо включення її до переліку вкладників, яким гарантовано право на відшкодування заборгованості за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, проте 23 серпня 2016 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" повідомила, що її не визнають вкладником ПАТ "Дельта Банк".
2. З огляду на вищезазначене, з урахуванням заяв про уточнення вимог та збільшення вимог, ОСОБА_1 просила: визнати за нею право вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, банківського вкладу (депозиту), укладеного 24 лютого 2015 року з ПАТ "Дельта Банк", на вклад у сумі 124 100 грн; визнати за нею право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 124 100 грн за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного 24 лютого 2015 року з ПАТ "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї як вкладника ПАТ "Дельта Банк", що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 124 100 грн за вказаним договором банківського вкладу (депозиту) від 24 лютого 2015 року.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2018 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право вкладника за договором № 006-13049-240215 банківського вкладу (депозиту), укладеним 24 лютого 2015 року з ПАТ "Дельта Банк" на вклад в сумі 124 100 грн. Визнано за вкладником ОСОБА_1 право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 124 100 грн за договором банківського вкладу (депозиту), укладеним 24 лютого 2015 року з ПАТ "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Дельта Банк", що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 124 100 грн за договором банківського вкладу (депозиту) від 24 лютого 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
4. Судові рішення мотивовані тим, що ПАТ "Дельта Банк" порушив свої зобов`язання за договором банківського вкладу (депозиту) від 24 лютого 2015 року щодо повернення вкладу, тому відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України має повернути ОСОБА_1 депозит в сумі 124 100 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У лютому 2018 року виконуюча обов`язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Ткач М.Ю. звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначала, що судами не враховано, що між позивачем як вкладником ПАТ "Дельта Банк" та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В.В. як особою, наділеною владними управлінськими функціями по відношенню до вкладників ПАТ "Дельта Банк", склалися відносини владного підпорядкування, тобто наявний публічно-правовий спір, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
6. 16 березня 2018 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
7. 18 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.
8. 22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
9. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
10. 05 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позиція Верховного Суду
11. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
12. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
14. За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
15. Частиною 1 ст. 19 ЦПК Українипередбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
16. Відповідно до ст. 1, 3, 15 ЦПК України(у редакції, чинній на час подання позову) завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
17. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) - юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
18. Статті 3та 17 КАС України(у редакції, чинній на час подання позову) регламентували, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб`єкта, відповідно, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
19. Отже, основною ознакою публічно-правових спорів є участь у них у якості сторони суб`єкта владних повноважень. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
20. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
21. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
22. Спірні правовідносини у цій справі врегульовано Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
23. Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
24. Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.