Постанова
іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 387/1400/13-к
провадження № 51-2776км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М.І.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І.О.,
прокурора Цигана Ю.В.,
представника потерпілого Фільштейна В.Л.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Ісакова А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Фільштейна Володимира Леонідовича на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120140000436 від 29 квітня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.
Відповідно до ст. 49 КК ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди в розмірі 901 грн 64 коп. та моральної шкоди - 3000 грн.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене за таких обставин.
28 квітня 2013 року приблизно о 17:30 ОСОБА_1, перебуваючи поблизу власного будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин умисно завдав йому два удари по голові руками, а потім ще один удар шматом цегли в лобну ділянку голови, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2019 року залишив апеляційні скарги адвоката Ісакова А.М. в інтересах ОСОБА_1 та адвоката Фільштейна В.Л. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Фільштейн В.Л., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції. На обґрунтування вимог представник потерпілого вказує, що кваліфікація дій засудженого є неправильною, оскільки під час досудового розслідування ОСОБА_1 було обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, а суд першої інстанції дії засудженого безпідставно перекваліфікував на ч. 2 ст. 125 КК, що, на думку адвоката Фільштейна В.Л., є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими висновки судово-медичних експертиз від 18 червня 2013 року № 73 та від 22 квітня 2014 року № 90, за якими тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_2 , класифіковано як тяжкі тілесні, небезпечні для життя в момент заподіяння. Натомість враховано висновки від 17 серпня 2017 року № 216/к та від 09 липня 2018 року №477-КЕ/2017пп, відповідно до яких потерпілому було завдано легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_2 перебував на лікуванні понад 21 день, а тому отримані ним тілесні ушкодження є як мінімум середньої тяжкості. Апеляційний суд помилки місцевого суду не виправив, ухилився від оцінки допустимості висновків судово-медичних експертиз, відмовив у задоволенні клопотання про проведення комісійної судово-медичної експертизи та дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без змін.
У запереченнях на касаційну скаргу адвокат Ісаков А.М. в інтересах ОСОБА_1 зазначає про необхідність часткового її задоволення в частині скасування оскаржуваних рішень і просить змінити судові рішення та застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 8, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 32 Конституції України, статей 3, 36 КК, а в задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілого Фільштейн В.Л. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання касаційної скарги і просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Ісаков А.М. під час касаційного розгляду, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Прокурор у судовому засіданні висловив міркування про необґрунтованість касаційної скарги представника потерпілого та відсутність підстав для її задоволення.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З положень ст. 94 КПК видно, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, орган досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфікував за ч. 1 ст. 121 КК як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Разом з тим, під час судового розгляду зазначене обвинувачення не знайшло свого підтвердження.
Так, суд першої інстанції, перевіривши докази у кримінальному провадженні, проаналізувавши їх та надавши відповідну правову оцінку, дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК кваліфіковані неправильно, а тому змінив правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 125 КК.