Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Бущенко А. П.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Пашков Є. Є.,
захисник Мозгова О. О.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Розумовського Віктора Васильовича в інтересах засудженого на вирок Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201604067000924,
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Торезі Донецької області, засудженого за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
Засуджений та захисник у касаційних скаргах, доводи в яких є аналогічними за змістом, виклали вимоги до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну в порядку ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) оскаржуваного судового рішення в частині призначеного покарання ОСОБА_1 зі звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Вимоги мотивовано тим, що вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 не ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, яких у свою чергу не оцінено на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження доказів, крім того, цей вирок неумотивовано в його оскаржуваній частині, що в результаті призвело до призначення явно несправедливого покарання через невідповідність ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості за наявності достатніх проте не врахованих апеляційним судом суттєвих пом`якшуючих обставин.
Скаржники зазначають і про ігноруванням під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції вимог ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме невиконання обов`язкових вказівок Суду за результатами попереднього касаційного розгляду справи.
2. Історія провадження (судові рішення за хронологією), зміст оскаржуваного судового рішення, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 187 КК України - на строк п`ять років;
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України, пунктів 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину, буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід - тримання під вартою - скасовано, звільнено ОСОБА_1 з-під варти із зали суду.
Вироком суду також вирішено долю судових витрат і речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції
За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу прокурора на вирокКіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року залишено без задоволення, а зазначений вирок - без зміни.
2.3 Суд касаційної інстанції
За постановою Суду від 15 серпня 2018 року касаційну скаргу прокурора задоволено.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Рішення Суду мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок за апеляцією прокурора в частині призначеного покарання, всупереч вимогам ст. 419 КПК України наведених у ній доводів належним чином не перевірив та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням без зміни.
2.4 Суд апеляційної інстанції, рішення, що оскаржується
За вироком Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокурора на вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року задоволено частково.
Вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року стосовно ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання.
Призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 187 КК України - на строк чотири роки;
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за даним вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ) ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27 березня по 01 листопада 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
2.5 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
23 березня 2016 року ОСОБА_1 приблизно о 03 годині 00 хвилин прибув до квартири АДРЕСА_1 з метою вступити в інтимні стосунки з потерпілою ОСОБА_2 .
В період часу приблизно з 03 години 10 хвилин по 04 годину 10 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у вищезазначеній квартирі, після інтимних відносин з останньою під час спілкування з нею, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, приставивши до обличчя потерпілої ОСОБА_2 пістолет "Форт 14 ТП", погрожуючи застосувати до неї насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, діючи умисно, з корисливих мотивів, наказав мовчати та за допомогою липкої стрічки зв`язав потерпілій руки за її спиною, чим позбавив можливості чинити опір. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 . заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном марки "Lenovo" з двома сім-картками, який лежав на ліжку поряд з потерпілою.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 приблизно о 04 годині 15 хвилин, перебуваючи у вищезазначеній квартирі, направився до іншої кімнати, де перебувала ОСОБА_3 Зайшовши до вказаної кімнати, він направив в сторону останньої пістолет, став погрожувати їй застосуванням насильства, небезпечним для її життя і здоров`я, і, діючи умисно, з корисливих мотивів, наказав останній мовчати та за допомогою липкої стрічки зв`язав ОСОБА_3 руки, чим позбавив її можливості чинити опір. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 . заволодів належним ОСОБА_3 мобільним телефоном марки "Huawei" з двома сім-картками, який лежав на дивані поряд з потерпілою, а також грошовими коштами в сумі 2500 грн, що належали потерпілій ОСОБА_2, та грошовими коштами в сумі 2500 грн, що належали потерпілій ОСОБА_3 та знаходилися в шухляді комп`ютерного столу, після чого із зазначеним майном з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 у не встановлений слідством час за не встановлених слідством обставин, керуючись злочинним умислом, спрямованим на незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, придбав 3 пістолети, 13 патронів 9 мм, 164 патрони 9 мм та гранату РГД-5, які до 27 березня 2016 року без передбаченого законом дозволу носив та зберігав при собі, пересуваючись вулицями міста Дніпра.
Після цього, 27 березня 2016 року в період часу з 01 години 44 хвилини до 07 години 09 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська було проведено обшук за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2, в ході якого, зокрема, виявлено та вилучено: пістолет, який відповідно до висновку експерта судової балістичної експертизи № 08/3.1/3.2-177 від 04 травня 2016 року є нарізною вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом "Форт 14ТП" (серійний номер НОМЕР_1, українського виробництва, призначений для стрільби патронами 9x18 мм); пістолет (в чорному рюкзаку на плечах ОСОБА_1 ), який відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 08/3.1/3.2-177 від 04 травня 2016 року є вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом "Форт 14ТП" (серійний номер НОМЕР_2, українського виробництва, призначений для стрільби патронами 9x18 мм); патрони у кількості 164 штуки, які відповідно до висновку судової балістичної експертизи №08/3.1/3.2-177 від 04 травня 2016 року є 9-мм пістолетними патронами ПМ промислового виробництва, призначеними для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ), Стєчкіна (АПС), "Форт 12", "Форт 14ТП"; пістолет (за поясом у ОСОБА_1 ), який відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 08/3.1-164 від 29 березня 2016 року є бойовою, нарізною, вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом моделі "Форт 14ТП" (виробництва України, заводський номер НОМЕР_3 ); 13 патронів, які відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 08/3.1-164 від 29 березня 2016 року є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 9-мм пістолетними патронами до пістолета ПМ (АПС), промислового виготовлення; гранату, яка відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи № 3653 від 01 червня 2016 року є корпусом ручної протипіхотної гранати дистанційної дії, наступального типу РГД-5, зарядом вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, спорядженим наданим на дослідження запалом УЗРГМ (засобом підриву), складає гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів, - які ОСОБА_1 незаконно носив та придбав без передбаченого законом дозволу.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Захисник Мозгова О. О. в інтересах засудженого в засіданні Суду подані ОСОБА_1 та захисником Розумовським В. В. в інтересах засудженого касаційні скарги підтримали в повному обсязі.
Прокурор просив касаційні скарги з міркувань безпідставності їх доводів залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.2 Стаття 420. Вирок, ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру суду апеляційної інстанції
Частина 2. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
4.1.3 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.