ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 163/1753/17
провадження № 51- 3182 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої - Вус С. М.,
суддів: Єремейчука С. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О. В.,
прокурора Cенюк В. О.,
виправданого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030150000604, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення
Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2018 року ОСОБА_1 у пред`явленому йому за ч. 1 ст. 286 КК України обвинувачені визнано невинуватим за недоведеністю в його діянні складу злочину і по суду виправданим. Цивільний позов залишено без розгляду. Процесуальні витрати віднесено на рахунок держави. Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.
01 грудня 2016 року близько 14 години, на 503 км + 400 метрів дороги М-07 сполученням "Київ-Ковель-держкордон" в напрямку міста Ковель Волинської області, керуючи технічно справним автомобілем марки "Фіат Добло", номерний знак НОМЕР_1 (далі - автомобіль "Фіат"), рухаючись лівою смугою на ділянці дороги, що має по дві смуги руху в обох напрямках, роздільну смугу і знаходиться в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, проявив грубу неуважність: належним чином не відреагував на зміну дорожньої обстановки; не дотримався безпечного інтервалу і, виявивши небезпеку для руху (вантажний автомобіль на проїжджій частині), не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, через що допустив зіткнення з автопоїздом у складі сідлового тягача "Вольво", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом "Кроне", номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Фіат" ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою і її наслідками вказано порушення ОСОБА_1 п. п. 1.5, 2.3б, 2.3д, 11.5, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху.
Оскаржуваною ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року зазначений вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на допущені судом апеляційної інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та уникнення ним покарання.Зазначає про те, що апеляційний суд за відсутності будь-яких мотивів відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про допит свідків та дослідження письмових доказів, чим порушив принципи змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, що відповідно до статей 94, 412, 438 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор касаційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Виправданий та потерпіла касаційну скаргу просили відхилити, підтримавши подані ОСОБА_1 заперечення на неї.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На будь-яких інших підставах, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а при здійсненні перегляду виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурора, суть наведених у ній доводів фактично зводиться до неналежної оцінки доказів судами першої та апеляційної інстанцій, що, по суті, стосується невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження та згідно зі статтями 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.