Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 404/2263/16-ц
провадження № 61-26936св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 ОСОБА_3, Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2017 року у складі суддів: Дьомич Л.М., Черненка В.В.; Мурашка С.І.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування 19/50 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1, укладеного 24 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що 29 жовтня 2012 року відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Пежо-405", державний номер НОМЕР_1 по вулиці Жовтневої революції, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "Тойота Кемрі", державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілю останньої завдано суттєвих матеріальних збитків.
Постановою суду від 26 листопада 2012 року, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 17 грудня 2012 року, встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Під час розгляду справи, ухвалою суду від 23 листопада 2012 року задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на 19/50 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1, що належали на праві власності ОСОБА_3 .
Рішенням суду від 11 квітня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду від 13 червня 2013 року позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено.
Проте, вищевказане рішення суду на даний час не виконано. Натомість позивачу стало відомо, що у липня 2013 року, вже після накладення арешту судом, ОСОБА_3 відчужив спірний будинок на користь свого сина - ОСОБА_2 за договором дарування від 24 листопада 2012 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 стверджує, що під час укладення договору дарування порушено принцип публічності, наслідком якого є недійсність такого правочину.
У зв`язку з чим просила її позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав визнати недійсним правочин в порядку статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки публічний порядок не порушений.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2017 року, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2017 року - скасувано та постановлено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано недійсним договір дарування 19/50 частин житлового будинку з господарсько -побутовими будівлями під АДРЕСА_1, укладеного 24 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 606,32 грн. судового збору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що оспорюваний правочин суперечить вимогам Цивільного законодавства, а саме положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, та становить перешкод реалізації ОСОБА_1 її законних прав, а відтак є недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 31 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Кіровського районного суду м. Кіровограда цивільну справу № 404/2263/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд постановив судове рішення з порушенням норм матеріального права, та зазначає, що судом апеляційної інстанції не було встановлено всіх фактичних обставин справи. А саме, договір дарування укладено 24 листопада 2012 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності 26 листопада 2012 року, тобто на момент укладення договору ще не існувало правових підстав, які б свідчили про винуватість відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Ухвала суду про забезпечення позову постановлена судом 23 листопада2012 року. В реєстр заборон відчуження об`єкт нерухомого майна реєстрація обтяження була здійснена 10 грудня 2012 року. Вважає, що позивачем на надано доказів, які б свідчили про вину сторін в порушенні принципу публічності під час укладення оспорюваного договору дарування.. Крім того, під час укладення договору дарування, його сторони не були обізнані з наявністю обтяження, в даному випадку не повідомлені про постановлення ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 листопада 2012 року.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
Заперечення не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом апеляційної інстанції встановлено, 29 жовтня 2012 року ОСОБА_3 керуючи автомобілем Пежо, державний номер НОМЕР_1 по вулиці Жовтневої революції в місті Кіровограді не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, порушив дорожню розмітку 1.3., виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Тойота Камрі, державний номер НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення автомобіль Тойота Камрі, зіткнувся з автомобілем ЗАЗ. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
26 листопада 2012 року постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда, залишеною 17 грудня 2012 року без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області, ОСОБА_3 визнано винним за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350,00 грн. (а.с.5).
21 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. Одночасно з пред`явленням позову подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 19/50 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
23 листопада 2012 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та накладено арешт на 19/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 (а.с.6).
24 листопада 2012 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Драною І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2985 (а.с. 106-107).
Як встановлено апеляційним судом, згідно умов якого дарувальник, який володіє майном передає, а обдаровуваний приймає безоплатно у власність 19/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 . Дарувальник стверджує, що на момент укладення цього договору вказана вище 19/50 частина житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель не перебуває під арештом (забороною), щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як юридична адреса вона не використовується (п. 1.1.; 1.4).
10 грудня 2012 року державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 листопада 2012 року, внесено запис про обтяження 19/50 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 (а.с.109).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 197700,05 грн. матеріальних збитків, 1500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 956,28 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 1500,00 грн. витрат на правову допомогу, а також 2003,78 грн. судового збору (а.с. 7-13).