Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 523/18440/13-ц
провадження № 61-17488св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Сватаненка В. І., Артеменка І. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що він з ОСОБА_6 з лютого 2002 року проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов`язки і не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Під час перебування в фактичних шлюбних відносинах він та ОСОБА_6, придбали у ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 . Разом із тим, між ОСОБА_6, та колишніми власниками було укладено договір дарування. На підтвердження того, що насправді укладено договір купівлі-продажу, посилався на те, що ОСОБА_4, та ОСОБА_5 отримали від ОСОБА_6, грошові кошти.
В подальшому ОСОБА_6 здійснила державну реєстрацію права власності. З урахуванням зазначених обставин вважав, що оскільки договір дарування є договором купівлі-продажу, отже майно набуте ним та ОСОБА_6 є їх спільною сумісною власністю, а частки у праві спільної сумісної власності є рівними, таким чином йому у праві спільної сумісної власності належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, разом з ОСОБА_6 під час спільного проживання придбали напівпричіп-контейнеровоз, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, ОСОБА_6 20 липня 2006 року отримала кредит в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", який було витрачено на потреби сім`ї, а саме здійснення ними спільної підприємницької діяльності з перевезення вантажів, а зазначена квартира була передана в іпотеку в забезпечення виконання грошового зобов`язання. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частину у спільно набутому майні.
Доньки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом. ОСОБА_3 не визнає його право на належну йому частку в спільному майні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_6, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір дарування від 25 грудня 2004 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 , як дарувальниками з одного боку та ОСОБА_6, як обдарованою з іншого боку, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Русских С. Б., реєстровий № 8574, визнано договором купівлі-продажу. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_1 право на частку у праві спільної сумісної власності, а саме: право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 61,5 кв. м, житловою площею 41,7 кв. м. Визначено, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,5 кв. м, житловою площею 41,7 кв. м, становить 1/2 частину.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з доведеності обґрунтування позовних вимог.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 саме на час придбання спірної квартири, а суд безпідставно погодився з твердженнями позивача і не врахував, що спірна квартира не була постійним місцем проживання ОСОБА_1, а є постійним місцем проживання доньки померлої - ОСОБА_2, що підтверджується відомостями про реєстрацію місця проживання зазначених осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 523/18440/13-ц і витребувано її з Суворовського районного суду м. Одеси.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, тим самим не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому їх розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Заперечення на касаційну скаргу
У травні 2017 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало заперечення на касаційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 25 грудня 2004 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Русских С. Б., реєстровий № 8574 (а. с. 6). Зазначений договір дарування був зареєстрований в КП "ОМБТІ та РОН" 20 січня 2005 року.
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, померла. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Спадкоємцями першої черги за законом є рідні дочки померлої.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.