Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 307/207/18
провадження № 61-12438св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області, у складі судді Гримут В. І., від 08 листопада 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
від 16 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.
В обґрунтування позову зазначала, що згідно із договором дарування
від 29 листопада 2013 року та свідоцтвом про право на спадщину
від 01 липня 2013 року їй належать 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша
1/4 частина вказаного будинку належить відповідачеві.
Вважала, що частка, яка належить ОСОБА_2 є незначною, а відповідно до висновку спеціаліста-інженера спірний будинок є неподільним.
Спільне володіння і користування майном сторонами у справі є неможливим та згоди між співвласниками щодо такого володіння і користування немає.
Відповідач із грудня 1983 року не проживає у спірному будинку та має власне помешкання в Івано-Франківській області, що свідчить про те, що припинення права власності відповідача на частку в спірному майні не може завдати будь-якої шкоди її інтересам. Позивач позбавлена можливості в повній мірі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні, оскільки відповідач чинить перешкоди у відчуженні майна.
Остаточно сформулювавши позовні вимоги,ОСОБА_1 просила суд:
- припинити право ОСОБА_2 на частку у спільному майні в розмірі
1/4 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 вартістю 45 056,50 грн, із виплатою ОСОБА_1 ОСОБА_2 вартості цієї частки;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в цілому.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області
від 08 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, оскільки іншого житла у власності відповідач не має, а отже припинення права власності на 1/4 частину житлового будинку, завдасть істотної шкоди її інтересам. Доводи позивача про малозначність частки ОСОБА_2 у праві власності, неподільність будинку та неможливість спільного володіння і користування майном суд відхилив.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тячівського районного суду від 08 листопада 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від 16 травня 2019 року, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, і застосовано закон, який їх регулює.
Апеляційний суд зазначив, що частка відповідача у спірному будинку не може бути визнана незначною, а крім того вказане житло є єдиним у власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Лосяков Г. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року засобами поштового зв`язку адвокат Лосяков Г. О., діючи як представник ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада
2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 травня
2019 року у справі № 307/207/18.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 307/207/18 з місцевого суду.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
Вважає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги того, що відповідач має постійне місце проживання, її діти є дорослими, мають власне житло, що в повній мірі відповідає вимогам пункту 4 частини першої
статті 365 ЦК України.
Апеляційний суд не розглянув її клопотання про витребування доказів, а тому докази, які були необхідні для доведення позовних вимог не витребувані, що призвело до прийняття незаконної постанови. Судами дана невірна оцінка висновку спеціаліста щодо відсутності технічної можливості виділення
1/4 частини будинку в натурі, оскільки будівля знаходиться в аварійному стані, потребує капітального ремонту, від участі в проведенні якого відповідач ухиляється з 1983 року.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала заперечення (відзив) на касаційну скаргу. Однак в порушення вимог частин четвертої та п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву не додані документи, що підтверджують його надіслання (надання) іншим учасникам справи. Тому суд касаційної інстанції не враховує вказані заперечення (відзив) при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що сторони у справі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником 3/4 частин вказаного житлового будинку, а ОСОБА_2 - 1/4 частини.
Загальна площа будинку АДРЕСА_2 ., житлова площа становить 50, 30 кв.м., будинок має два підвальні приміщення, веранду, коридор, ванну кімнату, кухню, комору та три житлові кімнати.
Відомості про належність на праві власності ОСОБА_2 будь-якого іншого житла відсутні.
ОСОБА_2 фактично мешкає у квартирі загальною площею 37,2 кв.м, яка належить її дочці ОСОБА_3 та в якій зареєстрована ще інша дочка відповідача - ОСОБА_4 із малолітньою дитиною.
ОСОБА_2 зареєстрована, але не проживає у будинку колишнього чоловіка - ОСОБА_5 в с. Посіч Тисменицького району
Івано-Франківської області, з яким розірвала шлюб у 2011 році.
ОСОБА_1 попередньо внесла на депозитний рахунок суду вартість частки майна, про припинення права власності на яку заявлено позовні вимоги.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.