Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 761/15810/15-ц
провадження №61-21913св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року у складі судді Рибака М. А. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
Позов обґрунтовано тим, що з вини відповідачів сталося залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 . З метою усунення наслідків залиття позивачем за власний рахунок здійснено ремонт зазначеної квартири.
Проте, відповідачі відмовляються відшкодувати завдані залиттям збитки у добровільному порядку.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів солідарно 17 604 грн 41 коп. майнової шкоди, 5 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в сумі 17 595 грн 54 коп., 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довела факт залиття квартири, протиправність дій відповідачів, розмір шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною дією і шкодою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року змінено, викладено абзаци другий та третій резолютивної частини рішення в такій редакції: стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з кожної, на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири по 8 797 грн 77 коп., по 500 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, оскільки відповідачам квартира, з якої відбулося залиття, належить на праві спільної часткової власності, а тому і відповідальність вони мають нести у розмірі, який відповідає їх частці у праві власності, а саме по 1/2 частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що акт про залиття квартири не відповідає вимогам Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій і тому його не можна враховувати як доказ затоплення квартири позивача відповідачами. Позивач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надала суду належних і допустимих доказів залиття її квартири з вини відповідачів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в яких вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 22 лютого 2015 року по 03 березня 2015 року у невстановлений час відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу.
Відповідно до акта від 10 березня 2015 року, складеного працівниками житлово-будівельного кооперативу "Рассвет", встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося з квартири, що знаходиться поверхом вище. На чac залиття квартири позивача АДРЕСА_1, вище розташована квартира АДРЕСА_2 належала відповідачам.