П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 459/2217/16-ц
провадження № 61-32116св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Просто",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2016 року у складі судді Грабовський В.В. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року у складі суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Просто" (далі - ТОВ "Авто-Просто"), у якому просив визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі №709256, укладений 15 жовтня 2013 року між ним та ТОВ "Авто-Просто", стягнути з відповідача на його користь кошти у розмірі 22806,15 грн., сплачені на виконання договору про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару.
Позов мотивовано тим, що у 2013 року він знайшов оголошення про продаж автомобілів на вигідних умовах. Представник ТОВ "Лізингова компанія "Авто Просто" повідомила, що автомобіль він зможе отримати через тиждень. Для того, щоб отримати автомобіль, йому потрібно укласти договір та за його умовами сплачувати щомісячні платежі приблизно 900 грн. протягом 5 років.
15 жовтня 2013 року, після сплати перших внесків, він уклав договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. В день укладення договору представник відповідача йому повідомила, що автомобіль він зможе отримати цього ж дня, йому потрібно оплатити кошти згідно наданого рахунку та укласти договір. У день укладення оспорюваного договору автомобіль він не отримав. Наступного дня він поїхав до представника відповідача з вимогою про передачу автомобіля, однак йому було повідомлено, що немає автомобіля з кольором, який він вибрав. Так продовжувалось кілька разів протягом двох років. За час дії договору ним було сплачено 22806,15 грн. Оскільки довгий час автомобіль відповідач не надавав, він припинив вносити кошти.
16 лютого 2015 року йому повідомили, що право на отримання автомобіля анульовано і його усунуто від участі у трьох асигнаційних актах. Він неодноразово звертався із заявами до відповідача з вимогами повернути кошти, однак йому повідомили, що поверненню підлягають лише періодичні платежі і термін їх повернення не може перевищувати двох років. Вважав, що відповідач його обманув, оскільки перед укладенням договору йому повідомили інші умови договору, зокрема, про термін передачі автомобіля та умови його передачі. Крім того, у спірному договорі відсутня обов`язкова умова щодо індивідуальної визначеності предмета договору. Зазначив, що у договорі відсутні санкції за несвоєчасну передачу автомобіля, не передбачено право учасника відмовитись від збільшеної ціни автомобіля, учасник договору лише має право розірвати договір на невигідних для себе умовах. Вказані обставини вважає істотним порушенням принципу справедливості та добросовісності, що поставили його у невигідні фінансові умови. Крім того, визначення предмету договору не відповідає поняттю індивідуально визначеної речі (рік випуску, колір, об`єм двигуна, індивідуальних технічних характеристик, індивідуальної комплектації тощо), не містить вимог щодо якості предмета договору відповідно до ДСТУ, класифікаторів технічних умов тощо.
У зв`язку з вищезазначеним просив його позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходив з того, що останній не довів наявність підстав як для задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного договору недійсним, так і вимоги про стягнення коштів у розмірі 22806,15 грн., сплачених на його виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 27 квітня 2017року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Червоноградського міського суду Львівської області № 459/2217/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповно з`ясували фактичні обставинам справи, а саме, вказує, що даний правочин вчинений під впливом обману. Зазначає, що ТОВ "Авто-Просто" обманом та зловживання довірою клієнтів, шляхом умисного повідомлення заздалегідь неправдивих відомостей, які не зазначені в письмовому договорі та умисне не повідомлення і не ознайомлення з відомостями зазначеними в письмовому договорі укладає договір з клієнтами.
Крім того, на протязі всього дії договору, представник відповідача надаючи рахунки для оплати чергового платежу продовжували запевняти, що автомобіль позивач отримає найближчим часом.
Крім того, зазначає, що договір не відповідає положенням Закону України "Про захист прав споживачів", так як спірний договір має нечіткі та двозначні положення, які ввели в оману позивача.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
14 серпня 2017 року надійшли заперечення ТОВ "Авто-Просто", в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ "Авто Просто" був укладений договір № 709256 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі з додатками до договору № 1 та № 2.(а.с.9-15).
Як встановлено, згідно додатку № 1 до договору позивач отримав право на придбання автомобіля марки ЗАЗ моделі Сенс вартістю 57 900,00 грн.
На виконання умов договору позивач сплатив вступний внесок та щомісячні платежі у загальній сумі 22806,15 грн.
16 лютого 2015 року ТОВ "Авто Просто" на адресу позивача направив повідомлення, що він не виконав умови угоди №709256, а саме ст.5, п.п. 5.5, ст.8, п.8.2 "Правил функціонування системи придбання в групах Авто Так".
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до ст.13 п.13.8 зазначених правил право на отримання автомобіля анульовано, позивача усунуто від участі у трьох наступних асигнаційних актах.(а.с.22).
13 серпня 2015 року ТОВ "Авто Просто" повідомило позивача, що поверненню підлягають періодичні платежі, розраховані у відповідності до ст.12 п.12.1.1 Розділу ІІ договору.
Відповідно до ст.12 п.12.1.2 розділу ІІ договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.12.1.1 не може перевищувати двох років з дня отримання Авто Просто заяви про дострокове розірвання договору.(а.с.21).
Пунктом 12.1.5 Договору учаснику надано право протягом 14 календарних днів з дати підписання Договору відмовитися в односторонньому порядку від цього Договору. При цьому Договір вважається розірваним і учасник звільняється від будь-яких зобов`язань за ним, а йому повертається вся сума коштів, сплачена за Договором (а.с. 9-13).
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 із заявою про розірвання Договору у вище згаданий 14-ти денний термін до ТОВ "АВТО ПРОСТО" не звертався.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.