ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №0870/1387/12
адміністративне провадження №К/9901/5066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство"
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року (судді: Баранник Н.П. (головуючий), Малиш Н.І., Щербак А.А.)
у справі № 0870/1387/12
за позовом Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство"
до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2012 року Державне підприємство "Запорізьке лісомисливське господарство" (далі - ДП "Запорізьке лісомисливське господарство") звернулося до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція України в Запорізькій області (далі - Держфінінспекція), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:
- визнати незаконними (неправомірними) висновки відповідача, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 15 листопада 2011року № 070/0015 щодо наявності у його діях порушень чинного законодавства;
- визнати незаконними (неправомірними) вимоги відповідача, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5 обов`язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539;
- визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність відповідача щодо незалучення до проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для визначення розміру збитків (шкоди) та визначення винних осіб у порушеннях чинного законодавства, викладених в пунктах 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 вимоги від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539;
- скасувати вимоги, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5 обов`язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539.
На обґрунтування позову зазначено, що висновки Держфінінспекції щодо наявності в діях ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" порушень чинного законодавства є помилковими. Крім того, Законом України про "Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" не передбачено право відповідача під час проведення ревізії здійснювати розрахунки розмірів заподіяних збитків.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 30 липня 2013 року адміністративний позов ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" задовольнив частково:
- визнав протиправними вимоги Держфінінспекції, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5 обов`язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23 грудня 2011 року №08-07-14-14/11539;
- скасував вимоги Держфінінспекції, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5 обов`язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 січня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування вимог Держфінінспекції, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5 обов`язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539 та відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишив без змін.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 лютого 2015 року відкрив касаційне провадження.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Держфінінспекція вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, тому в задоволенні касаційної скарги просила відмовити.
17 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 06 вересня до 15 листопада 2011 року працівниками Держфінінспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" за період з 01 січня 2009 року до 01 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт ревізії від 15 листопада 2011 року № 070/0015.
За наслідками ревізії відповідач склав обов`язкову до виконання вимогу щодо усунення виявлених порушень від 23 грудня 2011 року № 08-07-14-14/11539, якою зобов`язав позивача вчинити ряд дій.
Так, у пункті 2 вимоги зазначено, що на порушення пункту 4 Порядку використання у 2007 році коштів державного бюджету, що виділяються для створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 253 (далі - Порядок № 253), статей 17, 82, 98 та пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України та статей 125 та 126 Земельного кодексу України позивачем по КПКВ 1901070 "Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг" за КЕКВ 1171 "Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм" впродовж 2009-2010 років та січня-серпня 2011 року проведені витрати на заліснення земель загальною площею 643,4 га, на які в установленому порядку не оформлено правовстановлюючі документи та які не внесено до матеріалів лісовпорядкування, що призвело до незаконного використання бюджетних коштів у сумі 516 017,80 грн. Відповідачем зобов`язано позивача стягнути з осіб, винних у проведені безпідставних витрат на заліснення земель, кошти в сумі 516 017,80 грн, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України та статті 1166 Цивільного кодексу України, або оформити право користування земельними ділянками.
У пункті 3 вимоги, сформованої у зв`язку з виявленим порушенням щодо придбання та використання препарату Максимарин-гель-К та Фляги Ф-50Х (в яких транспортувався та зберігався вказаний препарат), мова йшла про наступне. ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" у квітні 2011 року по КПКВ 1901070 за КЕКВ 1171 придбано препарат у кількості 1500 л та фляги для його транспортування 30 штук загальною вартістю 21 180,00 грн, чим порушено пункт 3 Порядку № 253, статтю 12 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", абзац 5 статті 4 Закону України "Про захист рослин", та завдано збитки загальному фонду державного бюджету на відповідну суму. Внаслідок допущених порушень позивачем здійснено викривлення даних бухгалтерського обліку, а саме завищено витрати по бухгалтерському рахунку 23 "Виробництво" станом на 01 вересня 2011 року, та, як наслідок, у формі "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м)" за січень-серпень 2011 року за КПКВ 1901070 КЕКВ 1171 завищено касові видатки на суму 21 180,00 грн, через що відповідач вимагав стягнути з осіб, винних у проведенні безпідставних виплат на суму 21 180,00 грн, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України та статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Щодо пункту 4 вимоги, то він сформований у зв`язку із виявленим порушенням щодо зайвого нарахування та виплати заробітної плати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" працівникам, які займали посаду міжрайонного мисливствознавця, затверджену понад норматив на загальну суму 23 423,22 грн (зокрема в 2009 році -16 682,14 грн, у січні-лютому 2010 року - 6 701,08 грн) та, як наслідок, зайво перераховані внески до державних цільових фондів за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" в сумі 7 165,68 грн (зокрема в 2009 році - 6 222,44 грн, у 2010 році - 943,24 грн). Внаслідок допущеного порушення загальному фонду Державного бюджету нанесено шкоди (збитків) на загальну суму 30 588,90 грн. У результаті у формі "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи" (форма № 2д) завищено касові видатки по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 у 2009 році - 16682,14 грн, у 2010 році - 6741,08 грн, за КЕКВ 1120 у 2009 році - 6222,44 грн, у 2010 році - 943,24 грн. Дерфінінспекція вимагала привести штатні розписи у відповідність до наказу №96 та стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів на суму 30 588,90 грн, шкоду в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України та статтею 1166 Цивільного кодексу України.