ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №520/410/15-а
провадження №К/9901/7499/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси у складі судді Калашнікової О.І. від 16 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Димерлія О.О., Коваля М.П. від 12 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 пред`явив позов до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просив:
- визнати неправомірними дії Служби у справах дітей Одеської міськради щодо ухвалення та направлення на адресу Київської районної адміністрації подання від 20 червня 2013 року №3640 "Про надання дозволу на вчинення правочину щодо дарування квартири, право користування якою має малолітній ОСОБА_4, 2004 року народження";
- визнати неправомірними дії Київської районної адміністрації Одеської міськради щодо ухвалення розпорядження голови районної адміністрації від 17 липня 2013 року №362 "Про надання дозволу на вчинення правочину шляхом укладання договору дарування за умови збереження житлових прав малолітнього ОСОБА_4, 2004 року народження";
- визнати протиправним розпорядження Київської районної адміністрації №362 від 17 липня 2013 року "Про надання дозволу на вчинення правочину шляхом укладання договору дарування за умови збереження житлових прав малолітнього ОСОБА_4, 2004 року народження".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовано тим, що задоволення позовних вимог не призведе до відновлення порушених прав ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах у зв`язку із відсутністю у нього будь-яких речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 (дочці позивача) з 2003 року на підставі договору про пайову участь у будівництві. В квартирі з 2004 року постійно проживали і мали реєстрацію за місцем проживання крім власниці, її батьки - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (шлюб між ними було розірвано у 2007 році), неповнолітній ОСОБА_4 (брат власниці квартири). У 2013 році ОСОБА_3 подарувала квартиру матері. Відповідно до вимог діючого законодавства з питань захисту прав неповнолітніх дітей ОСОБА_3 отримала попередню згоду органів опіки та піклування для здійснення правочину. Після оформлення договору дарування ОСОБА_3 звільнила квартиру і знялась з реєстраційного обліку по цій квартирі.
На підставі подання Служби у справах дітей Одеської міськради №3640 "Про надання дозволу на вчинення правочину щодо дарування квартири, право користування якою має малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ", заяви та інших документів, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 17 липня 2013 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради прийняла розпорядження №362 "Про надання дозволу на вчинення правочину шляхом укладання договору дарування за умови збереження житлових прав малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2014 ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що Службою у справах дітей Одеської міськради подання від 20 червня 2013 року №3640 прийнято за результатами розгляду, серед іншого, його заяви, яка є підробленою, що встановлено висновком №2686/02 судово-почеркознавчої експертизи від 26 жовтня 2015 року. За відсутності його волевиявлення подання про надання дозволу на вчинення правочину щодо дарування квартири, право користування якою має малолітній ОСОБА_4, не може бути законною підставою для ухвалення Київською районною адміністрацією Одеської міської ради розпорядження від 17 липня 2013 року №362 "Про надання дозволу на вчинення правочину шляхом укладання договору дарування за умови збереження житлових прав малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Внаслідок таких дій він позбавлений права користування житлом та можливості проживання разом із сім`єю. В подальшому на підставі підроблених документів його було виселено із квартири, що позбавило його майнових прав на неї та на майно, яке знаходилось у ній.
7. У запереченні на касаційну скаргу Київська районна адміністрація, посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та розгляду справи судами) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
10. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
11. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.