ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2019 року
Київ
справа № 812/1408/16
адміністративне провадження № К/9901/20481/19
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О. В., Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Гусака М. Б., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Ханової Р. Ф., Хохуляка В. В., Шипуліної Т. М., Юрченко В. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року (суддя - Ірметова О. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року (суддя-доповідач - Казначеєв Е. Г., судді: Гаврищук Т. Г., Ястребова Л. В.) у справі № 812/1408/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у цій справі позов Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (надалі також - позивач, Товариство, ПАТ "Луганськтепловоз") задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління (далі також - Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління, відповідач) щодо невнесення заяви ПАТ "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язав Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління внести заяву ПАТ "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Ухвалою від 11 червня 2018 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на зазначені судові рішення.
У липні 2018 року Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 812/1408/16.
В обґрунтування заяви зазначено, що до 1 січня 2018 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебувало на обліку в Харківському управлінні Офісу ВПП ДФС. Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2017 року № 632 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік", з урахуванням змін, внесених наказом Державної фіскальної служби України від 29 грудня 2017 року № 884, платника податків ПАТ "Луганськтепловоз" не включено до Реєстру великих платників податків на 2018 рік та з 1 січня 2018 року переведено на облік до Державної податкової служби у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, до якої і було направлено облікову справу позивача.
Оскільки ПАТ "Луганськтепловоз" з 1 січня 2018 року переведено на облік до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, обов`язок подавати та готувати висновки до казначейського органу покладається на Головне управління ДФС у Луганській області, тому Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління на цей час не має можливості внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі викладеного заявник просив замінити боржника у виконавчому провадженні ВП № 56439064 з Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління на Головне управління ДФС у Луганській області.
Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, у задоволенні зазначеної заяви відмовив у зв`язку з відсутністю правових підстав для цього.
Проте Верховний Суд постановою від 11 квітня 2019 року ці судові рішення скасував, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд. Скасовуючи судові рішення, касаційний суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій не витребували у відповідача докази на підтвердження завершення процедури адміністрування щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ за попереднім місцем реєстрації ПАТ "Луганськтепловоз", а також передачі контролюючим органом за попереднім місцезнаходженням оригіналів документів та інформації і документів за результатами такої процедури до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.
Також суд зазначив, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Однак, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суди не навели жодних мотивів на підтвердження можливості / неможливості виконання судового рішення саме відповідачем у цій справі - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління у зв`язку з передачею реєстраційної частини облікової справи ПАТ "Луганськтепловоз" до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області за місцезнаходженням платника, не вказавши, яким чином ця обставина впливає на виконання судового рішення як таке. Також суди не з`ясували чи відповідає Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління ознакам сторони, яка вибула, у зв`язку із чим на час здійснення виконавчого провадження позбавлений можливості вчиняти дії, спрямовані на виконання судового рішення, як і не перевірили, на якій стадії перебуває виконання судового рішення, за яким відкрито виконавче провадження, чи виконано воно та в якій частині.
За наслідками нового розгляду Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року, заяву Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 812/1408/16 задовольнив, замінив боржника у виконавчому провадженні № 56439064 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 812/1408/16, виданого Луганським окружним адміністративним судом 13 березня 2018 року, яким зобов`язано Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління внести заяву ПАТ "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, з Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління на Головне управління ДФС у Луганській області.
Судові рішення вмотивовані тим, що в цьому випадку має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень іншим внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції): до Головного управління ДФС у Луганській області передані функції Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо виконання рішення суду у справі № 812/1408/16. Той факт, що Харківське управління Офісу ВПП ДФС не виконало вчасно свого обов`язку щодо виконання судового рішення та надання до казначейського органу висновку про повернення надміру сплачених коштів, не може бути підставою для позбавлення платника податків права, передбаченого пунктом 17.1.10 статті 17 Податкового кодексу України, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом, та підставою для невиконання судового рішення.
При цьому спірні правовідносини в межах питання заміни сторони виконавчого провадження, з урахуванням положень Податкового кодексу України, не стосуються процедури адміністрування податків саме контролюючим органом, оскільки стосуються виключно виконання рішення суду, яким уже надано оцінку результатам адміністрування податків. У зв`язку із цим суди дійшли висновку про наявність підстав для того, щоб вважати Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління вибулою стороною у виконавчому провадженні, а ГУ ДФС у Луганській області - його правонаступником.
Також суди зазначили, що у спорах з публічних правовідносин, коли оскаржуються дії (бездіяльність) державного органу, які пов`язані із здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого ним органу. У цій справі з 1 січня 2018 року повноваження щодо подання висновків, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України, передані до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, а тому заміна боржника - Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління на ГУ ДФС у Луганській області - у виконавчому провадженні є необхідною для належного виконання судового рішення у справі № 812/1408/16 і захисту прав та інтересів ПАТ "Луганськтепловоз".
Апеляційний суд також дійшов висновку, що з огляду на зміст положень розділу X наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" пункт 10.14 цього розділу не може бути застосований у межах спірних правовідносин, оскільки ПАТ "Луганськтепловоз" змінило місце обліку не у зв`язку зі зміною місцезнаходження, а у зв`язку з переведенням на облік до іншого податкового органу на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2017 року № 632 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік" з урахуванням змін, внесених наказом Державної фіскальної служби України від 29 грудня 2017 року № 884.
При ухваленні судових рішень суди також враховували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 квітня 2019 року, якою заяву в цій справі направлено на новий розгляд, а також у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 812/658/17.
Не погодившись із судовими рішеннями, Головне управління ДФС у Луганській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви Офісу ВПП ДФС про заміну сторони виконавчого провадження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій замінили сторону виконавчого провадження в порушення норм законодавства та не врахували, що Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління не наведено жодних доказів неможливості виконання рішення суду, та не доведено, яким чином факт передачі Офісом ВПП ДФС в особі Харківського управління облікової справи до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області впливає на виконання судового рішення як такого з огляду на приписи пункту 10.14 розділу X Порядку № 1588. Залишено поза увагою й те, що здійснюване в цій справі виконавче провадження є завершальною стадією її судового провадження. Також, на думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку, що в цьому випадку має місце публічне правонаступництво. Представник Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління не надав суду жодного доказу правонаступництва, доказів переходу від Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління до Головного управління ДФС у Луганській області обов`язку виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1408/16, якою на Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління покладено обов`язок щодо виконання цього судового рішення. Перебування ПАТ "Луганськтепловоз" із 1 січня 2018 року на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області також не наділяє останнього автоматично статусом правонаступника.
Скаржник зазначає, що на сьогодні є неоднозначна практика Верховного Суду в аналогічних справах. Так, про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження в аналогічній ситуації зазначено у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року (справа № 819/346/16), від 27 грудня 2018 року (справа № 812/825/16) та від 6 грудня 2018 року (справа № 804/3655/16).
У відзиві на касаційну скаргу Офіс ВПП ДФС в особі Харківського управління, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що відбулося публічне правонаступництво, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначає, що оскільки з 1 січня 2018 року позивач уже не перебуває на обліку в Офісі ВПП ДФС в особі Харківського управління, а його облікову справу передано до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, контролюючим органом, уповноваженим на подання висновків про повернення бюджетного відшкодування є Головне управління ДФС у Луганській області.
Отже, спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадку переведення платника податків на обслуговування до іншого контролюючого органу з причин, не пов`язаних зі зміною місцезнаходження такого платника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 серпня 2019 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 22 жовтня 2018 року (справа № 812/658/17).
У цьому судовому рішенні Верховний Суд зробив висновок, що в такому випадку має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень іншому внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції). Ураховуючи те, що відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого на підставі Закону, заміна боржника у виконавчому провадженні є необхідною для належного виконання судового рішення у справі та захисту прав платника податків.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у цій справі визначено склад колегії суддів: Гімон М. М. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Бившева Л. І., Васильєва І. А., Желтобрюх І. Л., Блажівська Н. Є., Гусак М. Б., Усенко Є. А., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Білоус О. В., Пасічник С. С., Юрченко В. П., Шипуліна Т. М., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.
Відповідно до частини десятої статті 33 КАС України засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
Станом на час розгляду цієї справи, суддя Блажівська Н. Є. перебуває на лікарняному, що не перешкоджає засіданню палати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів судової палати вважає, що наявні підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у вказаній постанові, а касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.