ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/15157/15
касаційне провадження №К/9901/10125/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 (головуючий суддя: Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 (головуючий суддя: Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі №804/15157/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 006-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25.02.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 ;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок ФГВФО та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором №006-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25.02.2015.;
зобов`язати ФГВФО включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у розмірі 153091,25 грн за вкладом, які були внесені за договором від 25.02.2015 №006-03616-250215 "Найкращий від Миколая", укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є вкладником ПАТ "Дельта Банк" в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), а тому набув право бути включеним до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач не є вкладником Банку в розумінні Закону №4452-VI, оскільки кошти на рахунок ОСОБА_1 надійшли від третьої особи шляхом безготівкового перерахування. Суди констатували, що укладений між позивачем і Банком правочин є нікчемним у відповідності до вимог положень пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. Також суди зазначили, що договір банківського вкладу та операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені з порушенням встановлених постановою НБУ від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" (далі - постанова НБУ №692/БТ) обмежень та всупереч положенням пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк". Окрім того, суди першої та апеляційної інстанцій вдалися до аналізу цивільно-правових відносин, що виникли між позивачем та ОСОБА_2 на підставі укладених договорів про дарування грошей.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач в розумінні Закону №4452-VI набув статус вкладника, а тому на нього поширюються гарантії, встановлені цим Законом. Зазначив, що спосіб внесення суми депозиту шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента було передбачено умовами додаткової угоди № 1 до Договору банківського вкладу від 25.02.2015. При цьому, позивачем жодним чином не порушувались Правила банківського обслуговування фізичних осіб. Відносно постанови НБУ №692/БТ скаржник зауважив, що вказана постанова становить банківську таємницю та позивач не міг про неї знати, що свідчить про добросовісність його намірів на укладення правочину.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 13.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від Уповноваженої особи Фонду та ФГВФО надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останні з посиланням на повне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин у справі та ухвалення законних та обґрунтованих рішень просили суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у дол. США №006-03616-250215, згідно умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 та приймає від вкладника грошові кошти в сумі 5700 доларів США.
Цього ж дня, між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Додаткову угоду №1 до договору №006-03616-250215 від 25.02.2015, у якій сторони домовились викласти пункт пункту 1.8 цього договору в наступній редакції: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений".
25.02.2015 відкритий за договором банківського вкладу №006-03616-250215 рахунок було поповнено на 5 700 дол.США шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з платіжного доручення №46453242.
Грошові кошти перераховані на рахунок позивача на виконання умов договорів про дарування грошей, укладених між позивачем та ОСОБА_2 .
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича .
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.
Згідно Наказу Уповноваженої особи від 29.05.2015 "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" №408, визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк", наданих в порядку, передбаченому пунктами 6 та 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в т. ч. договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI.
Уповноваженою особою Фонду прийнято Наказ від 16.09.2015 №813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", яким було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI, в тому числі і щодо позивача.
Листом №8821/314 від 23.09.2015 тимчасова адміністрація ПАТ "Дельта Банк" повідомила позивача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у дол. США №006-03616-250215 від 25.02.2015, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку який відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. Водночас вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, а також які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що на момент спірних правовідносин положення чинного законодавства не пов`язували визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадали особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: