ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/6164/15
адміністративне провадження №К/9901/10572/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/6164/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року (постановлену у складі колегія: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів Запорожана Д.В., Романішина В.Л.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги у сумі 347116,32 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року адміністративний позов було задоволено. Стягнуто з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 347 116,32 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обчислювати одноразову грошову допомогу слід виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Не погоджуючись з даною постановою суду, Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 815/6164/15 - скасовано. Ухвалено у справі нову постанову, якою у задоволенні позову - відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 02 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/6164/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 815/6164/15 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 жовтня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою позивачем подано клопотання про участь представника в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) на посаді начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України в Одеській області.
Наказом ДСНС України № 562 о/с від 03 листопада 2014 року та внутрішнім наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області №1316 від 10 листопада 2014 року полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України в Одеській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11 липня 2013 року №593, звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом " 3" (за станом здоров`я), виключено з 10 листопада 2014 року з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.
24 листопада 2014 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії №125439 від 01 грудня 2014 року строком до 01 грудня 2015 року.
Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2182 від 19 грудня 2014 року травма та її наслідки полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби та з проходженням служби.
Відповідно до протоколу засідання комісії МНС України № 3 від 02 липня 2015 року з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту №3 від 02 липня 2015 року вирішено згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 виплатити інваліду ІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 115 546,50 грн.
Одноразова грошова допомога у зазначеному розмірі була виплачена ОСОБА_1, що не заперечується сторонами.
При розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, ДСНС України виходило з розміру його посадового окладу за останньою посадою, окладу за звання та надбавки за вислугу років (1450,00 грн.+135,00 грн.+554,75 грн.), що склало 115546,50 (2139,75 грн. х 54 = 115546,50 грн.).
Не погоджуючись з виплаченою сумою допомоги, ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням виплатити йому недоотриману одноразову грошову допомогу оскільки одноразова грошова допомога була виплачена не в повному обсязі, без врахування надбавки, доплати, винагороди та премії, які входили до грошового забезпечення позивача на момент його звільнення.
Листом від 21 вересня 2015 року № 03-13914/201 Державною службою України з надзвичайних ситуацій позивачу відмовлено у виплаті вищезазначених коштів.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального прийняв постанову про скасування рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено. Зокрема, позивач зазначає, що порушення норм процесуального права полягає у тому, що відповідачем не вперше оскаржувалося рішення суду першої інстанції, так ухвалою суду апеляційної інстанції від 29 лютого 2016 року апеляційну скаргу відповідача повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. При повторному поданні апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки підставам для поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та ухвалою від 20 квітня 2016 року відкрито апеляційне провадження, зазначивши, що апеляційна скарга подана з дотриманням порядку та строків на апеляційне оскарження.
Крім того, посилається на те, що відповідач протиправно при нарахуванні та виплаті належної позивачу грошової допомоги виходив лише з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Разом з тим, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вважає, що усі зазначені складові грошового забезпечення мають бути враховані при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги.
3 листопада 2016 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.