ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 918/118/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огороднік К.М. - головуючий, Зуєв В.А., Могил С.К.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю позивача АТ "НАК "Нафтогаз України" - Лисенко В.О. (дов. від 17.05.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019
та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 14 090,04 грн інфляційних втрат)
у справі № 918/118/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради
про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" (надалі - КП "Дубнокомуненергія", відповідач) про стягнення в сумі 1 989 384,69 грн, з яких: 1 534 962,55 грн - основний борг, 176 913,76 грн - пеня, 58 308,31 грн - 3% річних та 219 200,07 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки природного газу №3862/1617-БО-28 від 27.10.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за фактично переданий природний газ.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
27.10.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір поставки природного газу №3862/1617-БО-28, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (далі - договір).
Відповідно до п.1.2 договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 1223,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: жовтень - 68,0; листопад - 185,0; грудень - 250,0 (IV кв. 2016 року - 503,0); січень - 275,0; лютий - 235,0; березень - 210,0 (ІІІ кв. 2017 року - 720,0).
Відповідно до пунктів 3.4 - 3.7. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу. Споживач зобов`язується подати не пізніше 7-го числі місяця, наступного за місцем постачання природного газу, постачальнику, зокрема підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акту приймання-передачі, постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акту. У випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем постачальнику акту приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від поставки природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору).
На виконання умов договору в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 6 155 057,92 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2016 року на суму 469 768,26 грн, від 30 листопада 2016 року на суму 1 154 977,67 грн, від 31 грудня 2016 року на суму 1 906 406,49 грн, від 31 січня 2017 року на суму 996 538,49 грн, від 28 лютого 2017 року на суму 1042611,77 грн, від 31 березня 2017 року на суму 584 755,24 грн.
Ціна газу за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1183,20 грн, всього до сплати - 7099,20 грн, з 01 листопада 2016 року становить 6 819,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 363,80 грн, всього до сплати - 8 182,80 грн (додаткова угода №1 від 31 жовтня 2016 року), з 01 грудня 2016 року становить 7148,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1429,60 грн, всього до сплати - 8577,60 грн (додаткова угода №2 від 22 листопада 2016 року), з 23 грудня 2016 року становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%), всього до сплати - 5930,40 грн (додаткова угода № 3 від 30.12. 2016).
Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (п. 10.3. договору).
Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом вказаного періоду, виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши 4908858,01 грн, що підтверджується банківськими виписками, зведеними бухгалтерськими документами (операціями за договором та сальдо по відповідачу), платіжним дорученням №3 від 29.11.2018. Сума основного боргу складає 1 246 199,91 грн.
Згідно з пунктами 8.1., 8.2. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 176 913,76 грн, 3% річних у розмірі 90816,64 грн, 326 857,71 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення першої інстанції
Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено часткового. Присуджено до стягнення з КП "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 246 199,91 грн основного боргу, 176 913,76 грн пені, 90816,64 грн 3% річних та 312 767,67 грн інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення 14 090,04 грн інфляційних втрат відмовлено.
Рішення суду, з посиланням на статті 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 625, 692, 712 ЦК України, статті 173-175, 193 ГК України, а також з посиланням на положення розділу 8 договору, якими передбачено відповідальність сторін, мотивовано встановленими по справі обставинами наявності порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу.
При цьому, у розрахунку пені та інфляційних втрат, обчисленого позивачем, судом виявлені помилки у періодах нарахування, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким загальний розмір інфляційних нарахувань становить 312767,67 грн, пені - 214 616,96 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року у справі №918/118/19 - без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції, який на підставі повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності встановивши непроведення відповідачем своєчасних розрахунків за поставлений позивачем природний газ, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 1 246 199,91 грн, обгрунтовано визнав вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, апеляційним судом визнано правильними мотиви, якими керувався суд першої інстанції для розрахунку інфляційних нарахувань, оскільки базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковим нарахуванням, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 у справі № 918/118/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 14 090,04 грн інфляційних втрат скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 1410910,04 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.
Доводить, що судами попередніх інстанцій при визначенні розміру інфляційних нарахувань порушені приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки не враховано, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, внаслідок чого нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього періоду.