ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6508/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представника ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" - адвокат Бурносов Є.В. (дов. від 04.04.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019
та постанову Господарського суду м. Києва від 25.02.2019
у справі № 910/6508/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіна"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит" (далі - ТзОВ "Легіон-Щит") звернулася до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіна" (далі - ТзОВ "Мередіна", боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 заяву ТзОВ "Легіон-Щит" було прийнято до розгляду, призначено дату підготовчого засідання, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Сухоярську Л.М. зобов`язано подати заяву про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Мередіна"; визнано грошові вимоги ТзОВ "Легіон Щит" до боржника у розмірі 1 136 800,00 грн; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Мередіна"; призначено розпорядником майна ТзОВ "Мередіна" арбітражного керуючого Сухоярську Ларису Миколаївну.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2018 визнано кредитором у справі № 910/6508/18 по відношенню до боржника: ТзОВ "Легіон Щит" з грошовими вимогами на суму 1 154 420,00 грн, з яких 17 620,00грн - вимоги першої черги, 1 136 800,00 грн - вимоги четвертої черги;
-ПАТ "Фортуна-Банк" з грошовими вимогами на суму 15 737 077,84грн., з яких 3524,00 грн - вимоги першої черги, 14 899 484,55 грн - вимоги четвертої черги, 834 069,29 грн - вимоги шостої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Мередіна"; окремо внесено до реєстру вимоги по заробітній платі на загальну суму 23121,91 грн.; зобов`язано розпорядника майна ТзОВ "Мередіна" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів; зобов`язано розпорядника майна Тзов "Мередіна" протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори; зобов`язано розпорядника майна ТзОВ "Мередіна" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; вирішено інші процедурні питання.
10.12.2018 та 12.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання розпорядника майна про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
Постановою Господарського суду м. Києва від 25.02.2019 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТзОВ "Мередіна"; визнано банкрутом ТзОВ "Мередіна"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бандолу О.О.; вирішено інші процедурні питання.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (далі - ТзОВ "ЕйпіЕс Україна", скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у даній справі замінено кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на правонаступника ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" у справі про банкрутство ТзОВ "Мередіна". Апеляційну скаргу ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" залишено без задоволення. Постанову Господарського суду м. Києва від 25.02.2019 залишено без змін.
Постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з мотивів того, що пасиви боржника значно перевищують його активи, на день розгляду справи в суді першої інстанції повідомлень про виконання боржником грошових зобов`язань, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило, що дає підстави вважати, що підприємство не є інвестиційно привабливим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 та постанову Господарського суду м. Києва від 25.02.2019 у справі № 910/6508/18 з проханням їх скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи.
При цьому, скаржником уточнено, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у справі № 910/6508/18 не оскаржується в частині заміни кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на правонаступника - ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" у справі про банкрутство ТзОВ "Мередіна".
В обґрунтуванням підстав для скасування посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.4, 22, 26, 27, 98 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73, 76-79, 96 236 ГПК України.
Скаржник доводить, що судами під час переходу до ліквідаційної процедури боржника не було досліджено звіту розпорядника майна за результатами проведення процедури розпорядження майном боржника, з огляду на його відсутність в матеріалах справи; висновки про застосування щодо боржника ліквідаційної процедури зроблено без здійснення у судовому порядку аналізу активу та пасиву боржника, без встановлення фінансового та майнового становища боржника.
Стверджує, що розпорядником майна робота по виявленню активів, проведення їх інвентаризації та визначення їх вартості проведена поверхово; відсутня належна перевірка обґрунтованості визначення встановленої дебіторської заборгованості первинним документам обліку, обставинам спливу позовної давності; інвентаризація не відповідає нормам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.
Зазначає про неналежне повідомлення розпорядником майна учасників справи про скликання зборів та комітету кредиторів, що унеможливлювало їх участь у вказаних заходах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор боржника арбітражний керуючий Бандола О.О. просить касаційну скаргу ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" залишити без задоволення, оскаржувані постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 та постанову Господарського суду м.Києва від 25.02.2019 - залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;
учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Положеннями ч. 3 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розпорядника майна покладено обов`язок:
розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;