1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



10 жовтня 2019 року

м. Київ



Справа № 42/254



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.



за участю секретаря судового засідання Громак В.О.



за участю представників: Компанії Пресан ЛТД - адвоката Кібець С.В., адвоката Миролюбової О.В., АТ "РВС БАНК" - адвоката Цибікова О.О., ТОВ "Меджестік" - ліквідатора Гонти О. А., ТОВ "Голденграунд" - адвоката Кириленко О.П.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії Пресан ЛТД

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019

та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019

у справі № 42/254

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік"

до Акціонерного товариства "РВС БАНК"

про визнання договорів недійсними,-



ВСТАНОВИВ:



У серпні 2011 року ТОВ "Меджестік" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Сведбанк" (далі - відповідача) про визнання недійсними кредитного договору №6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007 та іпотечних договорів №15/42353/Н-150206/І від18.05.2007 та 14/42353/Н-150206/І від 18.05.2007.



Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254 позов ТОВ "Меджестік" задоволено частково; визнано недійсними іпотечні договори №14/42353/Н-150206/І та № 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ТОВ "Меджестік"; у задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору № 6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007 відмовлено.



Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 у справі №42/254 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 залишено без змін.



Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 у справі № 42/254 постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254 залишено без змін.



Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі №42/254 за результатами розгляду заяви ПАТ "Сведбанк" про перегляд рішення у справі № 42/254 за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у праві № 42/254 залишено без змін.



Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2012 у справі № 42/254 відмовлено ПАТ "Сведбанк" у допуску справи №42/254 до провадження Верховного Суду України.



У грудні 2018 року ТОВ "Голденграунд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в частині визнання недійсними іпотечних договорів № 14/42353/Н-150206/I та 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між ТОВ "Меджестік" та АКБ "ТАС-Комецбанк".



Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі № 42/254 (колегія суддів: Агрикова О.В.- головуючий, Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.):

клопотання ТОВ "Голденграунд" про поновлення строку на подання апеляційної скарги - задоволено;

відновлено ТОВ "Голденграунд" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254;

відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254;

зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254 та розгляд справи №42/254 призначено на 25.01.2019.



До Північного апеляційного господарського суду 25.01.2019 25.01.2019 від АТ "РВС БАНК" надійшла заява про заміну сторони правонаступником у справі №42/254,, а від ліквідатора ТОВ "Меджестік" Гонти О.А. - заява про відмову від позову у якій ТОВ "Меджестік" в особі ліквідатора Гонти О.А. просив прийняти відмову від позову у справі №42/254, визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254 та закрити провадження у даній справі.



Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254 (колегія суддів: Агрикова О.В.- головуючий, Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.) заяву АТ "РВС БАНК" про заміну сторони правонаступником - задоволено. Замінено відповідача у справі №42/254 з ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника - АТ "РВС БАНК" . Заяву позивача ТОВ "Меджестік" про відмову від позову у справі №42/254 задоволено. Прийнято відмову від позову позивача ТОВ "Меджестік" у справі №42/254. Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254. Провадження у справі №42/254 закрито.



Не погоджуючись з зазначеними ухвалами суду апеляційної інстанції, Компанія Пресан ЛТД звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

скасувати ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 та від 25.01.2019 у справі № 42/254;

відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Голденграунд" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254;

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254;

повернути ТОВ "Голденграунд" апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.



Підставами для скасування оскаржуваних ухвал апеляційного господарського суду заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (ст. ст. 1, 8, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 13, 16 ЦК України ) та норм процесуального права (ст. ст. 22 91, 93, 101 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), ст. ст. 2, 43, Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).



При цьому, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, посилаючись на усталену практику Європейського суду з прав людини, Компанія Пресан ЛТД наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції принципу правової певності (юридичної визначеності).



Як вказує заявник касаційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254 набуло статусу остаточного ще у 2012 році, проте, апеляційним судом у січні 2019 року особі, яка не є учасником справи (ТОВ "Голденграунд") було поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254.



Компанія Пресан ЛТД у касаційній скарзі доводить, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що під час розгляду спору у даній справі у 2011-2012 роках діяли положення ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, які не передбачали можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки. При цьому і Розділ XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.



Скаржник вважає, що здійснення перегляду судового рішення, яке набрало

законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.



Крім того, за твердженням Компанії Пресан ЛТД, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254 не було вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки заявника апеляційної скарги - ТОВ "Голденграунд". Так, Компанія Пресан ЛТД посилається на те, що ст. 11 Закону України "Про іпотеку" обмежує обсяг відповідальності майнового поручителя вартістю переданого в іпотеку майна, відтак, обсяг відповідальності ТОВ "Голденграунд" як майнового поручителя за забезпеченням (іпотекою) за Кредитним договором № 6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007 не залежить від рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у даній справі.



Водночас, посилаючись на обставини справи № 910/4537/14 про банкрутство ТОВ "Меджестік", у якій вимоги АТ "РВС Банк" складають 96,5% від всіх вимог кредиторів, заявник касаційної скарги наголошує на недобросовісності ТОВ "Меджестік" та ПАТ "Сведбанк" в частині користування своїми процесуальними правами.



При цьому скаржник зазначає, що саме призначеним за клопотанням АТ "РВС Банк" арбітражним керуючим Гонтою О.А. було підписано заяву ТОВ "Меджестік" про відмову від позову, яка була прийнята ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254.



Крім того, Компанія Пресан ЛТД у касаційній скарзі посилається на те, що відмова позивача від позову майже через 7 років після набуття прийнятим на його користь рішенням суду у даній справі статусу остаточного, не може бути визнана такою, що вчинена в інтересах ТОВ "Меджестік", а оскільки така відмова порушує права і охоронювані законом інтереси нового власника майна - Компанії Пресан ЛТД, то така відмова не могла бути прийнята апеляційним судом.



Разом з тим, заперечуючи висновки суду апеляційної інстанції щодо прийняття відмови від позову, заявник касаційної скарги вказує на відсутність права ліквідатора позивача на відмову від позову у даній справі, оскільки нормами ГПК України (ч. 5 ст. 22) в редакції, чинній станом на час ухвалення рішення у справі № 42/254, не було передбачено можливості відмови від позову після прийняття рішення по справі.



Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 29.07.2019 для розгляду касаційної скарги Компанії Пресан ЛТД у справі №№ 42/254 визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, судді: Банасько О.О., Огороднік К.М.



Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 42/254 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі № 42/254; розгляд справи за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД призначено у відкритому судовому засіданні на 03.10.2019 о 10 год. 30 хв.



У судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.10.2019 було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 10.10.2019.



Від АТ "РВС БАНК" та ліквідатора ТОВ "Меджестік" надійшли відзиви на касаційну скаргу Компанії Пресан ЛТД, в яких просять ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з додержанням всіх норм матеріального та процесуального права.



Крім того, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від АТ "РВС БАНК" надійшли клопотання від 01.10.2019 (вх.№ 8225/2019Д9), від 10.10.2019 (вх.№8225Д12) та від 10.10.2019 (вх.№ 8225/2019Д13) про закриття касаційного провадження у справі № 42/254 за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019.



Зазначені клопотання про закриття касаційного провадження обґрунтовані тим, що:

пункт 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України не передбачає касаційне оскарження ухвал апеляційного суду про відкриття провадження та про прийняття відмови від позову;

нормами ГПК України не передбачено оскарження ухвали апеляційного суду в частині закриття провадження у справі як наслідок прийняття відмови від позову;

касаційна скарга підписана представником Компанії Пресан ЛТД без належних на те повноважень, оскільки довіреність від 29.04.2019 не є чинною без проставлення апостилю компетентним органом України;

до касаційної скарги не додано доказів стосовно того, що Миролюбова О.В. уповноважена за довіреністю представляти інтереси позивача як адвокат, а з довіреності від 29.04.2019 не вбачається укладення договору про надання правової допомоги між Компанією Пресан ЛТДта адвокатом Миролюбовою О.В.



Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників АТ "РВС БАНК", ТОВ "Голденграунд", ліквідатора ТОВ "Меджестік", які підтримали клопотання про закриття касаційного провадження, представників Компанії Пресан ЛТД, які заперечили проти задоволення вказаних клопотань, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення клопотань АТ "РВС БАНК" та відсутність підстав для закриття касаційного провадження з огляду на наступне.



Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).



Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).



За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.



Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.



Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".



Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.



Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.



Питання наявності у Компанії Пресан ЛТД права на касаційне оскарження ухвал Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 і від 25.01.2019 у справі № 42/254 та наявності підстав для відкриття касаційної провадження за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД розглядалось колегією суддів на відповідній стадії розгляду касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, за результатами чого було прийнято ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 про відкриття касаційного провадження у справі № 42/254.



Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД на зазначені вище судові рішення апеляційного суду, колегією суддів у даній справі враховано, що ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2019 у справі №26-30/109-09-3307 зроблено висновок, зокрема, про те, якщо особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки вирішено саме апеляційним судом у відповідному судовому рішенні, має право звернутися до касаційного суду із касаційною скаргою на таке судове рішення апеляційного господарського суду без перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.



При цьому, аналіз норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.



У даному випадку предметом касаційного оскарження є ухвали Північного апеляційного господарського суду, яким було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, можливість оскарження якого передбачена нормами ГПК України.



Крім того, твердження АТ "РВС БАНК" про те, що касаційна скарга підписана представником Компанії Пресан ЛТД без належних на те повноважень, оскільки довіреність від 29.04.2019 не є чинною, відхиляються колегією суддів оскільки зводяться до помилкового тлумачення вимог щодо довіреності нерезидента у даному конкретному випадку.



Так. відповідно до ст. 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.



Згідно з вимогами ст. 52 Закону України "Про нотаріат", про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.



Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.



Враховуючи, що довіреність від 29.04.2019 видана у м. Києві (Україна), посвідчена нотаріусом і внесена до відповідного реєстру, відсутні підстави вважати, що зазначена довіреність не є чинною.



Посилання АТ "РВС БАНК" у клопотанні від 10.10.2019 (вх.№ 8225/2019Д13) про закриття касаційного провадження на відсутність доданих до касаційної скарги доказів стосовно того, що Миролюбова О.В. уповноважена за довіреністю представляти інтереси позивача як адвокат, а з довіреності від 29.04.2019 не вбачається укладення договору про надання правової допомоги між Компанією Пресан ЛТД та адвокатом Миролюбовою О.В., не гуртуються на вимогах закону.


................
Перейти до повного тексту