Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 363/3157/14-ц
провадження № 61-4872св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (далі - ТОВ "Енерготрейд"), про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 14 вересня 2010 року між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Енерготрейд" укладений кредитний договір № 1009-07, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом 6 150 000,00 грн на поточні потреби, строком до 05 вересня 2012 року.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 14 вересня 2010 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого є: квартира АДРЕСА_1 та садовий будинок із земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання з погашення суми кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.
Враховуючи наведене, позивач у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Компанія "Енерготрейд" за кредитним договором від 14 вересня 2010 року № 1009-07 звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 вересня 2010 року шляхом визнання права власності за ПАТ "Енергобанк" на нерухоме майно, а саме: садовий будинок площею 245 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та земельну ділянку площею 0,112 га, що розташована за тією ж адресою.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року позов задоволено.
У рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Компанія "Енерготрейд" за кредитним договором від 14 вересня 2010 року в розмірі 3 260 000,00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 вересня 2010 року, шляхом визнання права власності за ПАТ "Енергобанк" на нерухоме майно: садовий будинок, загальною площею 245 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 3 112000,00 грн та земельну ділянку площею 0,112 га, що розташована за тією ж адресою, цільове призначення -ведення садівництва, вартістю 148 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 листопада 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 березня 2015 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, виходив із того, що іпотечним договором передбачено право іпотекодержателя на набуття у власність предмета іпотеки в разі порушення боржником умов кредитного договору.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, яка не брала участь у розгляді справи, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Енергобанк" відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що сторони в договорі іпотеки визначили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності іпотекодержателем, що виключає можливість визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.
Крім того, при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд врахував ту обставину, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2018 року, у справі № 363/4215/17 визнано недійсним з моменту вчинення договір іпотеки від 14 вересня 2010 року, укладений між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1, який в свою чергу був підставою для звернення стягнення на спірне майно.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ПАТ "Енергобанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення суду першої інстанції без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому рішення, порушив принцип правової визначеності та право позивача на справедливий судовий розгляд.
Під час ухвалення оскаржуваного рішення апеляційним судом не досліджені докази, подані разом з відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_2, зокрема, ухвалу Верховного Суду від 03 вересня 2018 року про відкриття касаційного провадження, за касаційною скаргою ПАТ "Енергобанк", за результатами розгляду якої скасовано рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2018 року, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заявлених нею позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційну провадження
у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що 14 вересня 2010 року між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Енерготрейд" укладений кредитний договір № 1009-07, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом 6 150 000,00 грн на поточні потреби, строком до 05 вересня 2012 року.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 14 вересня 2010 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого є: квартира АДРЕСА_1 та садовий будинок із земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Розділом 4 договору іпотеки врегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з пунктом 4.4.1 цього договору, звернення стягнення на майно здійснюється іпотекодержателем шляхом позасудового врегулювання, згідно з яким іпотекодержатель набуває право від свого імені продати майно, або прийняти його у власність в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку".
Відповідно до пункту 4.4.2 договору, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання з погашення суми кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.
Нормативно-правове обґрунтування