Постанова
Іменем України
11 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 522/9942/15-ц
провадження № 61-17829св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - служба у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року в складі судді Шенцевої О. П. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації, у якому просила скасувати наказ служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації від 17 квітня 2015 року № 20/к "Про звільнення за прогул без поважних причин 31 березня 2015 року виконуючого обов`язки завідувача комунального закладу "Обласний притулок для дітей "Світанок" служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1" згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України, поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2015 року та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 з нез`ясованих причин 31 березня та 01 квітня 2015 року заклад, в якому перебувають діти, залишені без батьківського піклування, фактично був залишений без контролю та керівництва. Зазначені дії ОСОБА_1 як керівника закладу призвели до порушень у його функціонуванні.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не взяли до уваги, що ОСОБА_1 звільнено з порушенням норм трудового законодавства.
Акт про відмову в наданні пояснень з приводу відсутності на роботі від 15 квітня2015 року складено та підписано заздалегідь або складено після зазначеної у ньому дати.
У позивача відсутній був намір вчинити прогул без поважної причини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації від 08 жовтня 2014 року № 75/к "Про призначення виконуючою обов`язки завідувача комунального закладу "Обласний притулок для дітей "Світанок" служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації" ОСОБА_1" позивача прийнято на роботу.
Наказом служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації від 17 квітня 2015 року № 20/к "Про звільнення за прогул без поважних причин 31 березня 2015 року виконуючого обов`язки завідувача комунального закладу "Обласний притулок для дітей "Світанок" служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1" позивача звільнено відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Факт відсутності на роботі протягом всього робочого дня 31 березня 2015 року позивач та його представник не спростовував, пояснюючи наявністю у позивача поважних соціально-побутових причин.
Зі змісту позовної заяви та копії звернення до профспілкової організації ОСОБА_1 відомо, що вона 31 березня 2015 прибула на роботу о 8.30 год., о 9.00 год. покинула робоче місце з приводу погіршення стану здоров`я її батька.
Відповідно до пунктів 13, 14 Правил внутрішнього трудового розпорядку обласного притулку "Світанок, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу від 13 липня 2007 року № 1, робочий час завідувача притулку визначено з 9.00 год. до 18.00 год. (п`ятиденний трудовий тиждень). До початку роботи кожен працівник зобов`язаний відмітити свій вихід на роботу в журналі "Вихід на роботу".
Під час розгляду справи судом встановлено відсутність жодного підпису виконуючого обов`язки завідувача притулком ОСОБА_1 про вихід на роботу у журналі "Виходу на роботу", в тому числі й 31 березня 2015 року. ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 31 березня до 10 квітня 2015 року.
Після виходу на роботу 13 квітня 2015 року на підтвердження об`єктивності причин своєї відсутності на роботі з 31 березня до 10 квітня 2015 року ОСОБА_1 13 квітня 2015 року до служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації подала такі документи: копію повістки про виклик до СУ ГУМВС України в Одеській області від 28 березня 2015 року як представника потерпілого на 31 березня 2015 року о 10.00 год.; копію дубліката листка непрацездатності від 10 квітня 2015 року з 01 до 03 квітня 2015 року; копію листка непрацездатності від 03 квітня 2015 року з 03 до 10 квітня 2015 року.
Заяву про надання частини щорічної відпустки за сімейними обставинами у зв`язку із важкою хворобою батька ОСОБА_1 надала до служби у справах дітей 15 квітня 2015 року.
На обґрунтування незаконності свого звільнення ОСОБА_1 у позовній заяві посилалася на наявність у неї поважної причини для відсутності на роботі 31 березня 2015 року, оскільки у зв`язку із погіршенням стану здоров`я її батька вона вимушена була покинути робоче місце і надавати йому допомогу.
Суд установив, що у ОСОБА_1 відсутня медична освіта, що спростовує необхідність її присутності вдома протягом всього робочого дня 31 березня 2015 року та впливу на стан здоров`я батька.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та її звернення до профспілкової організації, судом встановлено що її батько не був одиноким, у нього була дружина пенсійного віку, яка проживала разом з ним і фактично здійснювала постійний догляд за ним.
Доводи позивача про погіршення стану здоров`я батька як об`єктивної причини відсутності на роботі протягом робочого дня 31 березня 2015 року спростовані письмовими поясненнями медсестри притулку ОСОБА_2 та дезінфектора притулку ОСОБА_3 про їх повідомлення від 31 березня 2015 року о 14.45 год. не про погіршення стану здоров`я батька позивача, а про свою власну госпіталізацію цього ж дня до стаціонару.
З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 01 до 10 квітня 2015 року, при цьому суд правильно встановив невідповідність причин госпіталізації ОСОБА_1, зазначених у позовній заяві та в листках непрацездатності.
ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів поважності причин відсутності на роботі 31 березня 2015 року та погодження необхідності у цьому з безпосереднім керівником.
Повідомлення ОСОБА_1 працівників Притулку про свою відсутність на роботі 31 березня 2015 року є доказом можливості у позивача повідомити про свою відсутність не тільки медсестру Притулку, а й своє безпосереднє керівництво.
На спростування позовних вимог ОСОБА_1 представник відповідача як доказ вчинення позивачем прогулу надав копію доповідної начальника відділу соціально-правового захисту дітей ОСОБА_5, яка є головою комісії щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та 31 березня 2015 року разом з членами комісії була присутня у зазначеному закладі.
За фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі 31 березня 2015 року членами комісії складений акт, який підписаний трьома членами комісії та двома працівниками Притулку, в тому числі й головою первинної профспілкової організації Іщенко І. В., тому суд правильно вважав його одним із встановлених чинним законодавством основних доказів відсутності 31 березня 2015 року позивача на роботі протягом всього робочого дня.
У процесі розгляду справи з`ясовано, що ОСОБА_1 мала можливість на власний розсуд надати до служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації будь-які документи, пояснення, які вона вважала необхідними та достатніми на підтвердження поважності причин своєї відсутності на роботі з 31 березня до 10 квітня 2015 року. Зазначені документи були прийняті Службою у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації 13 квітня 2015 року.
З пояснень представника відповідача відомо, що з поданими ОСОБА_1 документами тимчасово виконуючий обов`язки начальника служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації Іванова І. В. змогла ознайомитись лише наприкінці робочого дня 14 квітня 2015 року.
При перевірці факту і часу перебування ОСОБА_1 31 березня 2015 року як представника потерпілого у СУ ГУМВС України в Одеській області відповідно до повістки, наданої ОСОБА_1 на підтвердження причин своєї відсутності, до СУ ГУМВС України в Одеській області було зроблено і особисто подано відповідний запит від 15 квітня 2015 року. Цього ж дня отримано усне підтвердження відсутності ОСОБА_1 31 березня 2015 року в СУ ГУМВС України в Одеській області, що стало причиною вимоги надання нею пояснень з цього приводу.