Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 664/1169/14-ц
провадження № 61-33931св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 жовтня 2016 року у складі судді Савчака С. П. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року у складі суддів: Базіль Л. В., Полікарпової О. М., Воронцової Л. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4,
третя особа - служба у справах дітей Цюрупинської (Олешківської) районної державної адміністрації,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Цюрупинської (Олешківської) районної державної адміністрації, про виселення ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . За уточненими позовними вимогами ПАТ КБ "Приватбанк" просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між банком та ОСОБА_1 20 березня 2008 року укладено кредитний договір № НЕС0G40000004817, за яким позичальник отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 136 350 грн зі строком повернення 20 березня 2028 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки № НЕС0G40000004817, предметом якого є квартира загальною площею 64,50 кв. м, житловою площею 40,90 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Банк звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 08 серпня 2012 року судом внесено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу. ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося з вимогою про добровільне звільнення квартири, що підтверджується письмовими повідомленнями, та, оскільки відповідачі не звільнили квартиру, їх необхідно виселити примусово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оскільки рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 серпня 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" про звернення стягнення на квартиру (предмет іпотеки) відмовлено, то підстава для виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відсутня і тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки судове рішення, за яким звернуто стягнення на квартиру, скасовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про виселення. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду поданої ним касаційної скарги на рішення апеляційного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року не спростовують висновків суду. Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного суду України від 12червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" не може бути підставою для зупинення провадження у справі касаційне оскарження попередніх судових рішень.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що суди не врахували, що банк оскаржив у касаційному порядку рішення суду про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки, а тому суд мав задовольнити його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду спору про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної
Інстанцій