Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1757/09
провадження № 61-27739св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - гаражно-будівельний кооператив "Авіатор",
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Панченка М. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" (далі - ГБК "Авіатор") про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та ГБК "Авіатор" було укладено 02 грудня 2001 року договір № 75 про пайову участь у будівництві обʼєкта нерухомого майна.
За умовами вказаного договору він доручає, а ГБК "Авіатор" зобовʼязується збудувати гаражний бокс у двоповерховому підземному гаражі по АДРЕСА_1 згідно затвердженого проекту і передати його, а він у свою чергу зобовʼязується прийняти гаражний бокс і оплатити работу.
Зазначав, що він у відповідності до статуту кооперативу був прийнятий до членів кооперативу рішенням загальних зборів членів кооперативу про зарахування до кооперативу.
Вказував, що він повністю виконав всі договірні зобов`язання перед ГБК "Авіатор" та сплатив на його користь грошові кошти у розмірі 29 315 грн, що підтверджується квитанціями виданими ГБК "Авіатор". Проте, йому досі не було передано гаражний бокс АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене просив суд визнати за ним право власності на гаражний бокс № АДРЕСА_3, який знаходиться у ГБК "Авіатор".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс АДРЕСА_3 в ГБК "Авіатор".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є членом ГБК "Авіатор", уклав з останнім договір про будівництво боксу та сплатив усі платежі за договором, а тому набув право власності на бокс № АДРЕСА_3.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2009 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він був прийнятий до членів ГБК "Авіатор", також ним не надано акт прийому-передачі виконаних робіт з остаточною вартістю гаражного боксу та про передачу у його користування гаражного боксу.
Разом із тим, ОСОБА_2 надала докази того, що між нею та ГБК "Авіатор" було укладено договір АДРЕСА_3, відповідно до умов якого ГБК "Авіатор" зобов`язався побудувати для неї гаражний бокс АДРЕСА_3 у двоповерховому підземному гаражі по АДРЕСА_3, загальна вартість якого становила 76 560 грн, а згідно акта прийому-передачі від 18 березня 2006 року їй було передано гаражний бокс АДРЕСА_3 на першому поверсі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року № 636/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що справа в апеляційному суді слухалась без його належного повідомлення, а тому він був позбавлений можливості взяти участь при розгляді справи та надавати свої докази, давати пояснення по справі. На підтвердження цього посилається на судові повістки, які були надіслані апеляційним судом за адресою: АДРЕСА_4, натомість на час розгляду справи апеляційний судом він вже декілька років не проживав за вказаною адресою. З 18 березня 2011 року він був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_5 . Зазначає, що з моменту ухвалення судового рішення місцевим судом та до розгляду справи у апеляційному порядку пройшло майже 6 років, він ніяк не міг знати, що рішення суду першої інстанції буде оскаржено. Про існуюче рішення апеляційного суду від 12 листопада 2014 року він дізнався лише 20 липня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що він набув членство у ГБК "Авіатор". Його матір, яка діяла за його дорученням, від його імені та за його рахунок сплатила 06 березня 2003 року вступний внесок у розмірі 1 066 грн. Також він повністю сплатив пайовий внесок за будівництво гаражного боксу у кооперативі.
Окрім того, ним для забезпечення діяльності кооперативу сплачено цільовий внесок 25 березня 2013 року у розмірі 8 000 грн.
Договір на будівництво гаражного боксу, який надано ОСОБА_2, укладено пізніше аніж його договір. Кошти від ОСОБА_2 на будівництво гаражу до кооперативу не надходили, про що вказано в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ГБК "Авіатор" за період з 23 лютого 1995 року по 18 червня 2007 року, що підтверджується актом від 20 липня 2007 року № 13-30/603. Крім того в цьому акті ОСОБА_2 надала пояснення, що свій договір вона укладала не з головою ГБК "Авіатор" ОСОБА_4, а з невідомою особою - громадянином ОСОБА_7, який ніякого відношення до кооперативу не має.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 грудня 2001 року між ОСОБА_1 (замовник) від імені якого діяла за договором доручення ОСОБА_6 та ГБК "Авіатор" (виконавець) було укладено договір № 75 у якому зазначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується збудувати гаражний бокс у двоповерховому підземному гаражі за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовно строк здачі звершеного будівництва не пізніше 31 грудня 2006 року. Замовник зобовʼязується прийняти гаражний бокс і оплатити виконану роботу.
Загальна сума договору від 02 грудня 2001 року № 75 становить 29 315 грн, остаточна сума визначається на підставі актів виконаних робіт та узгоджується сторонами окремим додатком до договору.
Сторони домовились, що моментом виконання умов договору виконавцем є підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.
Із змісту договору вбачається, що даним договором номер гаражного боксу, який має бути збудований позивачу, сторонами не визначався.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої й другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.