ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №140/463/19
адміністративне провадження №К/9901/19720/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Дашутіна І.В., Жука А.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 (суддя Димирчук Т.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 (колегія суддів у складі: Кузьмича С.М., Улицького В.З., Шавеля Р.М.) у справі за позовом Величка Сергія Олеговича до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - відповідач, КДКА Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 21.02.2019 № 083/19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Величка С.О. та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Позов мотивовано тим, що 13.12.2018 ОСОБА_2 звернулась до КДКА Волинської області зі скаргою на дії адвоката Величка С.О. та просила притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, заявниця вказувала на те, що 22.10.2018 між нею та адвокатом були укладені договори про надання правової допомоги, згідно з якими вона заплатила останньому 30 000 грн. Однак, адвокат взятих на себе зобов`язань відповідно до умов даних договорів майже не виконував.
Дисциплінарна палата КДКА Волинської області обґрунтувала рішення про притягнення позивача до відповідальності відсутністю письмових договорів між ним та ОСОБА_2, тим самим відповідач при розгляді дисциплінарної справи вийшов за межі скарги, що суперечить приписам статей 36, 39, 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вказує на те, що письмові договори про надання правової допомоги між адвокатським бюро Сергія Величка та ОСОБА_2 від 22.10.2018, названі витягами, містять усі істотні умови, які необхідні для визнання договорів укладеними, в тому числі зазначено предмет договорів, права та обов`язки сторін та строк дії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватись, серед іншого, виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Однак, в оскаржуваному рішенні відсутня правова мотивація висновку щодо порушення позивачем статей 7 та 14 Правил адвокатської етики. У процесі обрання виду дисциплінарного стягнення не враховувались обставини вчинення проступку, його наслідки та особа адвоката. Крім того, оскаржуване рішення підписане членом дисциплінарної комісії адвокатом Жуковським В.В., який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок позивача, що є порушенням частини другої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2019 адміністративний позов задовольнив повністю.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.06.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, а також відсутні посилання на конкретні частини відповідної статті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка дає право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення (в оскаржуваному рішенні немає посилань на частину другу статті 31 вказаного Закону України, яка містить юридичну підставу для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю). Відповідач не конкретизував (та не зазначив взагалі), що позивач порушив правила адвокатської етики і чому таке порушення, на його думку, є грубим. Відповідач також не довів належними та допустимими доказами, що обираючи дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю врахував обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, що передбачені абзацом 2 частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також суд першої інстанції констатував, що відповідачем було порушено частину другу статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не може брати участі у голосуванні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що позивачем не було надано жодних доказів та доводів, які б підтверджували факт надання ним належної правової допомоги ОСОБА_2 та спростували обставини, наведені скаржницею в межах розгляду справи. При винесенні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій не врахували вимог цивільного та спеціального законодавства, що регулює порядок укладення договорів про надання правової допомоги та вимог до них.
Наголошує на тому, що у поданих витягах з договорів про надання правової допомоги від 22.10.2018 підписаних скаржницею та адвокатом Величком С.О., відсутні істотні умови, які є обов`язковими для договору про надання правової допомоги, а саме витяг з договору про надання правової допомоги не є тотожним договору, а лише документом, який містить інформацію з такого договору та відповідно існування такого витягу передбачає обов`язкове попереднє укладення самого договору про правову допомогу.
Скаржником клопотання про розгляд справи за участю їх представника не заявлялось.
Позиція інших учасників справи
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.07.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019.
Ухвалою від 16.10.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На підставі рішення 23-4-24 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.10.2008 адвокату Величко С.О. видано свідоцтво № 3483 про право на заняття адвокатською діяльністю. Позивач обліковується у Раді адвокатів Волинської області.
13.12.2018 до КДКА Волинської області надійшла скарга від громадянки ОСОБА_2, в якій заявниця вказувала, що 22.10.2018 між нею та адвокатом Величко С.О. були укладені договори про надання правової допомоги, згідно з якими вона заплатила адвокату 30 000 грн. Зазначала, що адвокат взятих на себе зобов`язань відповідно до умов даних договорів майже не виконував. Вона розірвала з ним договори про надання правової допомоги та просила повернути гонорар, однак Величко С.О. відмовив їй у поверненні сплачених коштів. У зв`язку з чим, заявниця просила притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності.
24.01.2019 дисциплінарною палатою КДКА Волинської області прийнято рішення № 082/19 про порушення дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 щодо бездіяльності адвоката Величка С.О.
21.02.2019 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Волинської області прийнято рішення № 083/19 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього стягнення у вигляді зупинення права за зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частинами першою та третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частинами першою, третьою та п`ятою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
За приписами частин першої та другої статті 33 Закону України адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.