ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №823/1309/18
адміністративне провадження №К/9901/2797/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року (суддя Гаращенко В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року (судді Губська Л.В., Епель О.В., Степанюка А.Г.) у справі № 823/1309/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2018 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (і - ГУНП в Черкаській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02 березня 2018 року № 80 о/с (по особовому складі) в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 (через скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію" з посади начальника сектору Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 02 березня 2018 року;
- поновити позивача з 02 березня 2018 року на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області;
- стягнути з ГУНП в Черкаській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 02 березня 2018 року по час ухвалення рішення суду.
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу згідно Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Позовні вимоги мотивовані тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, статті 40 Кодексу законів про працю України, якою заборонено звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Приймаючи вказані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач та його представник повторно не прибули в підготовче засідання, не подали доказів поважності своєї неявки та заяву про розгляд справи за їх відсутності. Тому, врахувавши особливість вказаної категорії справ і думку представника ГУНП в Черкаській області щодо можливості розгляду справи по суті, суди дійшли висновку про наявність підстав для застосування наслідків повторної неявки позивача в підготовче засідання, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу без урахування обставин, які свідчили про поважність причин неявки позивача та його представника в підготовче засідання. Зокрема, скаржник вказує, що 27 вересня 2018 року його представник не зміг прийняти участь у розгляді справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі в якості захисника обвинуваченого. Повістку на 09 жовтня 2018 року позивач не отримував і 05 жовтня 2018 року не повідомлявся телефоном про дату, час і місце проведення судового засідання. При цьому, 06 жовтня 2018 року направив до суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, що підтверджується медичною довідкою. Тобто, позивач повідомляв суд першої інстанції про поважність причин його неявки в підготовче засідання. Крім того, позивач вважає, що суд першої інстанції був вправі розглянути справу за його відсутності, оскільки явку позивача суд не визнавав обов`язковою.
Відповідач - ГУНП в Черкаській області не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
12 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 12 червня 2019 року № 709/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Передбачене статтею 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.