ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/10085/17
адміністративне провадження №К/9901/62178/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 у складі судді Смолія І.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), Губської Л.В., Карпушової О.В. у справі №826/10085/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс" до державного реєстратора - нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Лідія Юріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Довіра та гарантія" про визнання протиправними дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс" (далі - ТОВ "Технотранссервіс") звернулося до суду з позовом до державного реєстратора - нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича (надалі - нотаріус Юдін М.А.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Лідія Юріївна (надалі - нотаріус Бабіч Л.Ю.), Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Довіра та гарантія" (надалі - ТОВ "ФК Довіра та гарантія"), в якому просив визнати протиправними дії щодо державної реєстрації змін в Державному реєстрі іпотек, внесених 14.07.2017, про зміну особи Іпотекодержателя.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду від 03.05.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 рішення Окружного адміністративного суду від 03.05.2018 скасовано і ухвалено нове, якою позов задоволено.
3.1. Визнано протиправними дії державного реєстратора - нотаріуса Юдіна М.А. щодо державної реєстрації змін в Державному реєстрі іпотек, вчиненої 14.07.2017 стосовно зміни особи іпотекодержателя відносно об`єкту нерухомого майна за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград ( Кропивницький), вулиця Родимцева генерала, 100-а .
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
4.1. 22.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (надалі - ПАТ "ЗЛАТОБАНК") та Приватним підприємством "Кіровоградспецстандарт" укладено Кредитний договір №72/13/13/KL.
4.2. 22.03.2013, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та позивачем укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №438.
4.3. У зв`язку з укладенням договору іпотеки, нотаріусом Бабіч Л.Ю. також внесено запис про державну реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1087265.
4.4. 14.07.2017 між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія" укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 22.03.2013, що посвідчений відповідачем та зареєстрований в реєстрі за №527.
5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що договір про відступлення права вимоги є підставою для внесення змін до обтяження (запису про іпотеку) відповідно до чинного законодавства. Здійснюючи таку державну реєстрацію, уповноважена особа не обмежує право власності іпотекодавця, а навпаки гарантує право власності як банків-іпотекодержателів, так і їх вкладників. При цьому, підписуючи договір іпотеки іпотекодавець добровільно погоджується на встановлення особливого порядку розпорядження іпотекодержателем об`єктом іпотеки, беручи при цьому на себе відповідні зобов`язання.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи повністю позовні вимоги, послався на те, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення у відповідача були відсутні повноваження для вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації обтяження згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV). У разі реєстрації зміни іпотекодержателя внаслідок відступлення права вимоги, законодавство вимагає внесення відомостей, зокрема про підставу для виникнення речового права із зазначенням назви, дати та номеру відповідного договору, та інші відомості щодо оформлення такого договору, а також дату та номер рішення про вчинення відповідної реєстрації. Разом з тим, суд апеляційної інстанцій встановив, що відповідачем внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про зміну іпотекодержателя, але при цьому не зазначено жодних відомостей про договір відступлення права вимоги, на підставі якого відбулася зміна іпотекодержателя, а також не зазначено, на підставі якого реєстраційного рішення внесено такі зміни.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Третьою особою на стороні відповідача - ТОВ "ФК Довіра та гарантія" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. Зокрема, скаржник вважає, що відповідачем при прийнятті рішення щодо державної реєстрації зміни іпотекодержателя дотримано усі необхідні вимоги законодавства. Вважає, що судом не встановлені всі необхідні фактичні обставини справи та не залучено до участі у справі усіх необхідних третіх осіб.
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить її задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати. На обґрунтування відзиву посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.
9. Іншими учасниками справи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу та/або письмових пояснень до суду подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
10. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
11. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
12. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України).
13. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.