РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/381/19
адміністративне провадження №П/9901/381/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Бевзенка В.М., Загороднюка А.Г., Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Борщ Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд першої інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і нечинним рішення в окремій частині,
УСТАНОВИВ:
17 липня 2019 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б. через адвоката Жучкова Андрія Олексійовича звернулася з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просить визнати протиправним і нечинним рішення від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент), та вважати рішення таким, що набрало чинності 22 квітня 2019 року.
Позов обґрунтувала тим, що за результатами кваліфікаційного оцінювання її визнано такою, що відповідає займаній посаді судді. Водночас під час проведення співбесіди 22 квітня 2019 року Комісією в складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики як такого, що складений та поданий без дотримання вимог Регламенту. Отже, на думку позивача, за відсутності висновку Громадської ради доброчесності рішення Комісії від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 набрало чинності з моменту його ухвалення і у Комісії у складі колегії не було підстав виносити на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого нею рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху з мотивів її подання після закінчення строку, встановленого законом, без заяви про поновлення пропущеного строку.
29 липня 2019 року на виконання зазначеної ухвали до суду надійшла заява від представника позивача про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить відмовити в задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржене рішення ґрунтується на законодавчих підставах і прийняте з дотриманням установленої процедури. Оскільки Громадська рада доброчесності склала висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, то за приписами абзацу другого частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя необхідним є проведення пленарного засідання Комісії.
У відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що залишення висновку Громадської ради доброчесності без розгляду фактично означає його відсутність, тому Комісія мала навести мотиви, з яких вона виходила при визначенні дати набрання рішенням чинності. Крім того, про відсутність негативного висновку Громадської ради доброчесності свідчить і протокол електронного голосування, з якого вбачається, що 21.04.2019 Громадська рада доброчесності затвердила лише рішення про надання інформації, а не рішення про надання Комісії висновку про невідповідність судді Зелінської М.Б. критеріям доброчесності та професійної етики.
У судовому засіданні позивач підтримала доводи позовної заяви, представник відповідача просив залишити позов без задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, Суд уважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що Указом Президента України від 11 жовтня 2010 року № 950/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва строком на п`ять років.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва (безстроково).
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
22 квітня 2019 року Комісія прийняла рішення № 86/ко-19, в якому:
1) визначила, що ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 738,125 бала;
2) визнала суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді;
3) зазначила, що рішення набирає чинності у порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 убачається, що на стадії другого етапу кваліфікаційного оцінювання Комісією досліджено досьє судді Зелінської М.Б. та 22 квітня 2019 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли за результатами дослідження досьє. Зокрема, обговорено питання ефективності здійснення суддею правосуддя, питання майнового характерну, задекларованого майна та доходів судді, членів її сім?ї, інформацію, отриману від Національного антикорупційного бюро України, а також інформацію, отриману з відритих джерел.
Зазначено, що до Комісії 21 квітня 2019 року (неділя) о 23 год. 48 хв. електронною поштою надійшов документ під назвою "Висновок про невідповідність судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики", який зареєстровано у Комісії 22 квітня 2019 року та передано члену Комісії-доповідачу після початку засідання з проведення співбесіди.
За результатами вивчення зазначеного висновку Комісія установила його невідповідність підпунктам 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, а саме: не дотримано строку подання висновку до Комісії; не зазначено процедури, в межах якої надано висновок; не зазначено інформації щодо пояснень судді, відмови від їх надання, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитися з висновком; відсутні пояснення судді; відсутні додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді; інформація не підписана всіма членами Громадської ради доброчесності, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії висновку.
Представник Громадської ради доброчесності на засідання Комісії 22 квітня 2019 року не з?явився.
У зв?язку з викладеним, відповідно до підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісією у складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення висновку без розгляду.
Однак у мотивувальній частині рішення від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 здійснено посилання на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту в частині ухвалення протокольного рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення та набрання рішенням чинності з дня ухвалення в разі його підтримки не менше ніж одинадцятьма членами Комісії.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.