ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №821/234/17
адміністративне провадження №К/9901/24241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (колегія суддів у складі: Яковлєва О.В., Федусика А.Г., Танасогло Т.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області, про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 31.08.2016 № 51707482 про закінчення виконавчого провадження.
Позов мотивовано тим, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 821/547/16 зобов`язано УМВС України в Херсонській області ознайомити та надати тексти наказів начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 179 від 14.05.2014, № 236 від 04.07.2014 та тексти наказів начальника УМВС України в Херсонській області № 110 від 26.06.2014, № 244 від 22.12.2014 в частині, що стосується ОСОБА_1 08.07.2016 Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 821/574/16. Постановою державного виконавця від 20.07.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 51707482, актом державного виконавця від 25.08.2016 при примусовому виконанні виконавчого листа № 821/547/16 від 08.07.2016 встановлено, що представником УМВС України в Херсонській області надано ОСОБА_1 тексти наказів начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 179 від 14.05.2014 та тексти наказів начальника УМВС України в Херсонській області № 110 від 26.06.2014, № 244 від 22.12.2014 в частині, що стосується ОСОБА_1 Стосовно наказу начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 236 від 04.07.2014 зазначено, що його знищено в Новокаховському МВ УМВС України в Херсонській області, про що складено акт № 16736 від 06.11.2015. Позивач 02.11.2016 звернувся до відповідача з запитом про причини невиконання рішення суду в частині ознайомлення з текстом наказу № 236 від 04.07.2014, на який отримав відповідь про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач не погодився з правомірністю закриття виконавчого провадження з наведених відповідачем підстав та звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 замінено неналежного відповідача у справі - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 позов задовольнив.
Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що норми Закону України "Про виконавче провадження" прямо закріплюють за державним виконавцем обов`язок у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії двічі винести постанову про накладення штрафу на боржника та в обов`язковому випадку внести подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. Ці дії є обов`язковими та лише їх сукупність може передувати винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених пунктом 11 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". Суд дійшов висновку, що при винесенні постанови від 31.08.2016 ВП № 51707482 державний виконавець порушив норми Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2017 скасував постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що за невиконання без поважних причин виконавчого документу законодавцем передбачено настання негативних наслідків для боржника (накладення штрафних санкцій, звернення до правоохоронних органів). В свою чергу, настання таких наслідків можливе лише за умови невиконання виконавчого документу без поважних причин у наданий виконавцем строк. При цьому, суд вважає, що факт знищення Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області спірного наказу є поважною причиною, яка підтверджує неможливість УМВС України в Херсонській області ознайомити позивача з його текстом. За таких обставин, суд дійшов висновку, що часткове невиконання судового рішення боржником з незалежних від нього обставин, відповідно до положень статей 75, 89 та 90 Закону України "Про виконавче провадження", не надає державному виконавцю підстав для прийняття постанови про накладення штрафу та звернення до правоохоронних органів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд дійшов висновку про факт знищення наказу начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області від 04.07.2014 № 236 не маючи жодного доказу, оскільки у акті про відбирання та знищення документів від 06.11.2015, на який посилається апеляційний суд, не зазначено про знищення саме тексту наказу начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області від 04.07.2014 № 236.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.08.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017.
16.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.10.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою головного державного виконавця від 20.07.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 51707482 з примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 № 821/547/16 про зобов`язання УМВС України в Херсонській області ознайомити та надати тексти наказів начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 179 від 14.05.2014, № 236 від 04.07.2014 та тексти наказів начальника УМВС України в Херсонській області № 110 від 26.06.2014, № 244 від 22.12.2014 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Під час примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду складено акт державного виконавця від 25.08.2016, в якому зафіксовано, що представником УМВС України в Херсонській області надано ОСОБА_1 тексти наказів начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 179 від 14.05.2014 та тексти наказів начальника УМВС України в Херсонській області № 110 від 26.06.2014, № 244 від 22.12.2014 в частині, що стосується ОСОБА_1 Стосовно наказу начальника Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області № 236 від 04.07.2014 зазначено, що його знищено в Новокаховському МВ УМВС України в Херсонській області, про що складено акт № 16736 від 06.11.2015.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 31.08.2016 закінчено виконавче провадження ВП № 51707482 на підставі пункту 11 частини першої статті 49, статті 50 України "Про виконавче провадження".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15.12.2017 (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (чинного станом на момент прийняття відповідачем спірних постанов, в редакції від 12.06.2016).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.