Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 523/5145/16-ц
провадження № 61-25264св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року у складі судді Середи І. В., та на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі -
ПАТ КБ "ПриватБанк") про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що з вересня 2015 року по березень
2016 року ОСОБА_1 перебував із банком у трудових відносинах, працюючи на посаді водія-охоронця-інкасатора у відділенні № 55 за адресою: м. Одеса вул. Щорса, 125.
У грудні 2015 року банком було зафіксовано нестачу грошових коштів в іноземній валюті, однак причину та винну особу за данним фактом встановлено не було.
У період із грудня 2015 року до березня 2016 року з позивача на користь відповідача постійно списувалися грошові кошти із зарплатного рахунку на погашення неіснуючої кредитної заборгованості по кредитним договорам від 29 грудня 2015 року. Оскільки позивач не укладав із ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитних договорів, вважав, що ці кошти були списані на користь банка безпідставно.
Посилаючись на зазначене та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 5 747,04 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав відсутніми правові підстави для стягнення з відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" списаних із рахунку позивача грошових коштів, як таких, що були безпідставно набуті, оскільки сторони перебували у трудових відносинах, позивач ніс повну матеріальну відповідальність за збереження переданого йому майна, а тому до спірних правовідносин не можливо застосувати вимоги статті 1212 ЦК України.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
10 липня 2017 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справкасаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 5 747,04 грн. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили обставини, що мають значення для справи, та зробили помилкові висновки про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Зокрема, суди не надали належної правової оцінки законності списання грошових коштів у розмірі 5 747,04 грн з огляду на те, що списання банком вказаної грошової суми з заробітної плати позивача за період із 29 грудня 2015 року до 23 червня 2016 року відбулося на підставі кредитних договорів № PB.EUR.WWQI6X.13082843 від 29 грудня 2015 року та № PB.USD.WWQI6X.13082897 від 29 грудня 2015 року, які не було укладено між сторонами.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 15 грудня 2015 року, який також не був укладений між сторонами.
Висновок судів про те, що спірна грошова сума обґрунтовано була стягнута банком у зв`язку з договором про повну матеріальну відповідальність працівника не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки вина ОСОБА_1 у спричиненні шкоди підприємству як основна підстава такого стягнення не доведена належними і допустимими доказами.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 523/5145/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши всі аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Зміст встановлених фактичних обставин справи
Судами встановлено, що 04 вересня 2015 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 6966396, відповідно до якого позивач прийнятий на посаду водія-інкасатора-охоронця
ПАТ КБ "Приватбанк" (а. с. 38-42).
04 вересня 2015 року, між сторонами укладено договір про повну матеріальну відповідальність № DOG6966396, відповідно до умов якого позивач взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілісності або схоронності та зберігання переданих цінностей (а. с. 43).
Відповідно до висновку служби безпеки банку від 29 грудня 2015 року
№ ZAKL-2015/1-7243821 встановлено, що при інкасації відділення № 30
(м. Одеса, вул. Жуковського, 2) було виявлено відсутність сейф-пакета для підкріплення відділення з грошовими коштами у розмірі 7 600 доларів США та 800 Євро (а. с. 49-52).
Заступнику керівника напрямку Back-Office ГО з обліку і контролю проблемних активів ОСОБА_2 поставлено задачу нестачу грошових коштів у солідарному порядку по 2 533,34 доларів США та по 266,67 Євро розподілено на трьох інкасаторів та відкрито рахунки з дебіторської заборгованості 3552* у доларах США та 3552* в євро на водіїв-інкасаторів-охоронців співробітників Південного ГРУ ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с. 51).
Наказом від 23 березня 2016 року за порушення трудової дисципліни
ОСОБА_5 було звільнено з роботи.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 18 листопада 2016 року № 20161118РВODH000000001057 середній дохід за період від 01 жовтня 2015 року до 29 лютого 2016 року становив 6 291,22 грн.
ПАТ КБ "ПриватБанк" у період з 29 грудня 2015 року до 23 червня 2016 року здійснювало примусове списання грошових коштів з рахунку позивача як погашення нестачі за фактом втрати сейф-пакету. В рахунок погашення нестачі за фактом втрати сейф-пакету з ОСОБА_1 на користь
ПАТ КБ "ПриватБанк" списано 5 747,04 грн, що підтверджується випискою з рахунка позивача. (а. с. 33)
Відповідно до кредитної історії на ОСОБА_1 встановлено, що за договором № PB.EUR.WWQI6X.13082843 на споживчі цілі, дата видачі кредиту - 29 грудня 2015 року, поточна заборгованість станом на 14 лютого 2016 року - 94,75 Євро, строк дії кредиту - до 31 грудня 2999 року.