ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/7285/14
адміністративне провадження №К/9901/8592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року (головуючий суддя - Кравченко М.М.)
та на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Потапчук В.О., судді - Жук С.І., Семенюк Г.В.)
у справі №815/7285/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столес Лоджистік"
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Столес Лоджистік" (далі - Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 000382203;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, що виразилися у внесенні до АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" з податку на додану вартість на підставі Акту перевірки від 03.12.2014 № 4805/15-54-22-03;
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК", оформленої актом від 03.12.2014 № 4805/15-54-22-03;
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК", шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень-серпень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг".
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність оскаржуваних дій та податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 000382203 від 15.12.2014; в іншій частині позовних вимог відмовлено;
- стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" суму сплаченого судового збору в розмірі 182 грн 70 коп.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача, при цьому вказав, що ДПІ у Суворовському районі додаткових коригувань на підставі акту перевірки від 03.12.2014 №4805/15-54-22-03 в обліковій картці з податку на додану вартість Товариства (крім нарахувань за податковим повідомленням - рішенням від 15.12.2014 №000382203) не проводила, а дії контролюючого органу щодо включення, виключення, зміни даних у системі АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" самі по собі не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для позивача та жодним чином не порушують його права.
Сторони оскаржили зазначене судове рішення в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" задоволено, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів - залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року скасовано та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 000382203 від 15.12.2014;
- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, що виразилися у внесенні до АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" з податку на додану вартість на підставі Акту перевірки від 03.12.2014 року №4805/15-54-22-03;
- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК", оформленої актом від 03.12.2014 року № 4805/15-54-22-03;
- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК", шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень-серпень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції зазначив про протиправність дій контролюючого органу, що полягали у внесенні до АІС "Податковий блок" коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість лише на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки (далі - Акт перевірки) від 03.12.2014 №4805/15-54-22-036 на суму 601 248 грн, а також вказав, що податкових повідомлень-рішень на зазначену суму на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем не приймалося, а сам акт не віднесений законом до обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов`язань позивача.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про нереальність господарських операцій укладених між позивачем та ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг" посилаючись при цьому на інформацію, отриману від органів державної податкової служби щодо неможливості проведення зустрічних звірок зазначених контрагентів.
24 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
28 липня 2015 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення від 20.11.2014 № 565/15-54-22-03 (том 12 а.с. 111) та наказу від 20.11.2014 № 1128 (том 12 а.с. 112), в період з 20.11.2014 по 26.11.2014 співробітниками Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг" за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №4805/15-54-22-03 від 03.12.2014 (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.17-90).
Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 49 334,00 грн, у тому числі за липень 2014 року - 49 334,00 грн;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з продажу послуг, придбаних у ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг" за період з 01.01.2014 по 31.08.2014 у розумінні ст.185 Податкового кодексу України всього на суму 601 248, 00 грн;
п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг" за період з 01.01.2014 по 31.08.2014 року у розумінні ст.185 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 601 248,00 грн.
Контролюючий орган посилаючись на акти ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.08.2014 №2263/26-55-22-08/38887648 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Броклідер Інформ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.04.2014 по 04.08.2014", ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.03.2014 № 336/26-58-22-07-17/38354571 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Укрпромторг" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2014 по 31.01.2014", ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.08.2014 №2009/26-59-22-09/39055764 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мікатрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.03.2014 по 31.03.2014", ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.06.2014 № 1372/26-59-22-05/39055764 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мікатрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2014 року" дійшов висновку про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Броклідер Інформ", ТОВ "Мікатрейд", ТОВ "Компанія Укрпромторг".
За результатами перевірки та на підставі акту, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 №000382203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 74 001 грн, у тому числі за основним платежем 49 334 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24 667 грн (т.1 а.с.91).
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган зазначив, що господарські операції між Товариством та його контрагентом - ТОВ "Броклідер Інформ" не мали реального характеру, а надані документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують правильності визначених Товариством податкових зобов`язань за наслідками здійснення цих операцій.
Податкове повідомлення - рішення на зазначену в Акті перевірки суму завищення податкового кредиту у розмірі 601 248, 00 грн контролюючим органом не приймалося.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до пункту статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.