Постанова
Іменем України
11 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 569/12745/13-ц
провадження № 61-15918св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2016 року у складі судді Рудики Л. Л. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Гордійчук С. О., Боймиструк С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення завдатку в розмірі 4 500,00 доларів США, що станом на 08 липня 2013 року в гривневому еквіваленті становить 35 955,00 грн, та додаткову суму в розмірі завдатку, що становить 9 000,00 доларів США, а в гривневому еквіваленті - 71 910,00 грн.
Позов обгрунтовано тим, що 11 березня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились про купівлю-продаж приміщення магазину у АДРЕСА_1 , загальною площею 103 кв.м. На підтвердження виконання зобов`язань і на забезпечення його виконання ОСОБА_1 передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. 16 березня 2013 року ОСОБА_2 відмовилась від виконання взятого на себе зобов`язання та повернула позивачу 5 500,00 доларів США, тому згідно з положеннями статті 571 ЦК України відповідач повинна повернути позивачу завдаток та додатково сплатити суму розміру завдатку або його вартості. Змінивши предмет позову та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача аванс в розмірі 115 020,00 грн, що станом на 11 листопада 2016 року згідно з курсом валют Національного банку України (100 USD = 25,56 грн) в гривневому еквіваленті становить 4 500,00 доларів США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у розмірі 115 020,00 грн, що станом на 11 листопада 2016 року згідно з курсом валют Національного банку України (100 USD = 25,56 грн) в гривневому еквіваленті становить 4 500,00 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що оскільки договір купівлі-продажу приміщення магазину, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі не укладено, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому передана ОСОБА_1. грошова сума ОСОБА_2 не є завдатком, а авансом, який підлягає поверненню позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що сторонами дотримано вимоги статей 547 та 570 ЦК України, а висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що договір завдатку нотаріально не посвідчено і є нікчемним є необгрунтованим.
Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно надано оцінку доказам у справі, що спричинило неправильне її вирішення по суті.
Сторони у справі, на підставі частини другої статті 570 ЦК України, передбачили, що сплачена боржником сума є завдатком.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11 березня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились про купівлю-продаж приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103 кв.м.
Згідно з досягнутою між сторонами домовленістю позивач зобов`язався придбати приміщення магазину, а відповідач зобов`язався продати йому вказане приміщення у строк до 15 квітня 2013 року. На підтвердження виконання зобов`язання і на забезпечення його виконання ОСОБА_1 передав відповідачу завдаток у розмірі 10 000,00 доларів США. Передачу завдатку оформлено договором про завдаток від 11 березня 2013 року.
16 березня 2013 року ОСОБА_2 заявила про свою відмову від виконання взятого на себе зобов`язання та повернула позивачу 5 500,00 доларів США, а у відповідача залишилося не повернутих 4 500,00 доларів США.
Внаслідок невиконання ОСОБА_2 свого зобов`язання, 30 квітня 2013 року та 16 травня 2013 року позивачем направлено лист з проханням повернути завдаток, отримані відповідачем 23 травня 2013 року та 21 травня 2015 року, які залишені відповідачем без реагування.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.