Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №387/711/18
провадження №61-4695св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Згода",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Дуковського О. Л.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (далі - ТОВ "Згода"), в якому просила: визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та відповідачем.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 7,3896 га, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
31 липня 2007 року між позивачем та ТОВ "Згода" укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Проте, у квітні 2018 року позивач дізналася з Витягу з Державного земельного кадастру, що 17 січня 2017 року була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року, якою передбачено строк оренди до 08 вересня 2028 року і вказана додаткова угода зареєстрована 08 лютого 2018 року у Державному реєстрі речовх прав на нерухоме майно.
Позивач вказує, що додаткову угоду з відповідачем не укладала, волевиявлення на її укладання не виявляла, договір не підписувала, а таж не уповноважувала жодних осіб на підписання цього правочину від її імені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Добровеличкіського районного суду Кіровоградської області
від 20 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року, позов задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди землі від 31 січня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ "Згода" та скасовано рішення державного реєстратора Добровеличківської селищної ради про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 18 жовтня 2018 року, підпис від імені позивача в оспорюваній додатковій угоді виконано не ним, а іншою особою з наслідуванням її підпису, що свідчить про недотримання орендарем вимог, встановлених статтею 203 ЦК Українищодо вільного волевиявлення учасника правочину - орендодавця, яке б відповідало його внутрішній волі. Позивач не мав волевиявлення на збільшення строку оренди, і таке збільшення відбулось поза його волею, шляхом підписання додаткової угоди від його імені, що з урахуванням частини першої статті 215 ЦК України є підставою для визнання цього правочину недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Згода", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів фактично ґрунтуються лише на одному доказі, а саме на висновку судово-почеркознавчої експертизи, при цьому експертиза проведена з порушенням передбаченого порядку дослідження об`єктів, переданих на експертизу, результати проведеної експертизи є сумнівними. Заявник посилається на порушення експертом методик проведення почеркознавчої експертизи, а також на упередженість суду при призначенні судової почеркознавчої експертизи, та надання судом переваги висновку експерта над іншими доказами, наявними у справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.