1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №473/2878/18

провадження №61-5248св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:


Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у складі колегії суддів Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В.,


ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 .), в якому просив достроково розірвати договір оренди землі від 17 вересня 2015 року, укладений між ним і відповідачем.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 5,5648 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, з нормативно-грошовою оцінкою, на дату укладення договору у розмірі 100 949,58 грн, строком на 10 років, під зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату у грошовій, в натуральній та відробітковій формах не пізніше 30 грудня поточного року.

Розмір орендної плати мав становити 5% на рік від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з можливістю проведення індексації. На час укладення договору орендна плата становила 5 047,48 грн.

Державна реєстрація вказаного договору оренди проведена 26 вересня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області зазначений договір.

ФОП ОСОБА_2, систематично порушує умови договору та з 2015 по 2018 роки не сплачував оренду плату за користування землею, у зв`язку з чим має заборгованість на суму 15 142,44 грн.

Посилаючись на систематичність несплати орендарем орендної плати позивач просив суд достроково розірвати укладений між сторонами договір.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2018 року у складі судді Вуїва О. В. у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт сплати ОСОБА_1 орендної плати за 5 років наперед, а тому підстави для розірвання договору оренди, з вказаних позивачем обставин відсутні.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Розірвано договір оренди землі № 17 від 17 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та зареєстрованому в реєстрі 26 вересня 2015 року.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в наданій відповідачем розписці, датованій 03 листопадом 2013 року, будь-яких відомостей, які б давали можливість дійти певних висновків, щодо характеру правовідносин, які виникла між сторонами; предмету та ціни по ньому, інших істотних умов, необхідних для договорів даного виду. З неї неможливо дійти висновку про те, що відповідачем наперед сплачено належну суму за договором оренди, який буде укладено лише 17 вересня 2015 року, тобто, майже через два роки, після отримання грошей.

Відповідач не надав будь якого належного та допустимого доказу на підтвердження сплати орендної плати за договором оренди.

Розписку та податкові декларації не можна вважати належними доказами, які б свідчили про отримання орендної плати за спірним договором.

Оскільки відповідачем не доведено факт оплати орендної плати за користування земельної ділянки у будь-якій, передбаченій умовами договору формі, суд апеляційної інстанції встановив систематичність несплати орендарем коштів за користування земельною ділянкою та дійшов висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, не застосував закон, який підлягав застосуванню, та вирішуючи спір, не звернув належної уваги та не дав оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, з точки зору їх належності, щодо сплати відповідачем позивачу ОСОБА_1 орендної плати, підтвердження сплати цих коштів, а тому, дійшов помилкових висновків про систематичну несплату відповідачем орендної плати, в зв`язку з чим незаконно скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

До укладення договору, ОСОБА_1 отримана плата за користування земельною ділянкою та останнім 03 листопада 2013 року складена розписка (про яку ОСОБА_1 не заперечував), якою підтверджується факт отримання ним орендної плати наперед в повному обсязі за 5 років оренди земельної ділянки.

Саме з розписки ОСОБА_1 вбачається, що ним отримано плату в повному обсязі за 5 років від ОСОБА_2 по оренді земельної ділянки.

Апеляційний суд не дав належної оцінки іншим доказам у справі в сукупності щодо отримання ОСОБА_1 наперед отриманої орендної плати, а саме, що при оформленні субсидій ОСОБА_1 вказана сума орендної плати була врахована в його дохід та слугувала підставою для отримання саме в такому розмірі субсидії, а не більшому, якби ОСОБА_1 заперечував факт отримання такої орендної плати.

Тобто під час оформлення в 2015-2017 роках субсидії позивач не заперечував проти факту отримання в якості прибутку цих сум у відповідних роках Та вказані доходи були включені у вигляді плати за здачу в оренду земельної ділянки до сукупного доходу сім`ї позивача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, заперечує проти доводів відповідача та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою, другою статті 31 Закону України "Про оренду землі", визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статтею 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом "в" частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статей 1, 13, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" та пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.


................
Перейти до повного тексту