Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 607/2831/16-ц
провадження № 61-27855св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства
"Креді Агріколь Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Братасюка В. М. від 18 травня
2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської областіу складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М., від 05 вересня
2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України
у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 22 лютого 1996 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2008 року.
За час шлюбу ними за спільні кошти було придбано нерухоме майно, а саме: приміщення, площею 109,3 кв. м, по АДРЕСА_1 ; приміщення, площею 101,9 кв. м, по АДРЕСА_2 ; домоволодіння по АДРЕСА_3 ; житловий будинок, А, площею 161,1 кв. м, житловою площею 118,9 кв. м., по
АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення, площею 25,4 кв. м, по АДРЕСА_5 ;земельну ділянку, площею 600 кв. м, для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,
АДРЕСА_3 .
Загальна вартість вищевказаного майна станом на 12 квітня 2017 року становить 7 592 950 грн, а тому у порядку поділу спільного майна подружжя з урахуванням його вартості, ОСОБА_1 просила суд поділити зазначене спільне майно подружжя, виділивши їй у власність майно загальною вартістю 3 825 680 грн, а саме: приміщення, площею 101,9 кв. м, по
АДРЕСА_2 , вартістю 1 910 330 грн; домоволодіння по АДРЕСА_3, вартістю 248 530 грн; житловий будинок, А, площею 161,1 кв. м, житловою площею 118,9 кв. м., по
АДРЕСА_4 , вартістю 462 480 грн; нежитлове приміщення, площею
25,4 кв. м, по АДРЕСА_5, вартістю 396 750 грн; земельну ділянку, площею 600 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, АДРЕСА_3, вартістю 807 590 грн.
Приміщення, площею 109,3 кв. м, по АДРЕСА_1, вартістю 3 767 270 грн, залишити у власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2016 року до участі у справі
в якості третьої особи було залучено публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк"), оскільки частина майна, яке підлягає поділу, перебуває в іпотеці банку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 18 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. У порядку поділу майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, з урахуванням вартості:
- визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме: приміщення, площею 101,9 кв. м, по АДРЕСА_2, вартістю
1 910 330 грн; домоволодіння по АДРЕСА_3, вартістю 248 530 грн; житловий будинок, А, площею 161,1 кв. м, житловою площею 118,9 кв. м., по АДРЕСА_4, вартістю 462 480 грн; нежитлове приміщення, площею 25,4 кв. м, по АДРЕСА_5, вартістю 396 750 грн; земельну ділянку, площею 600 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,
АДРЕСА_3 , вартістю 807 590 грн.
- визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення, площею
109,3 кв. м, по АДРЕСА_1, вартістю 3 767 270 грн.
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 29 205 грн різниці вартості спільного майна подружжя за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відповідно до квитанції від 15 березня 2017 року № 24.
- повернуто ОСОБА_1 з депозитного рахунку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області грошові кошти у розмірі
3 354 грн 47 коп., що внесені згідно квитанції від 15 березня 2017 року № 24.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що у силу статей60, 69, 70 СК України нерухоме майно сторонами набуте за час шлюбу за спільні кошти, є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу. При цьому суд врахував положення частини четвертої та п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного із подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Також
суд зазначив, що іпотечне майно, яке ОСОБА_2 передано в іпотеку банку
на забезпечення виконання своїх кредитних зобов`язань, залишається
у власності останнього, а тому при поділі спільного сумісного майна подружжя права та інтереси банку не порушуються.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської областівід 05 вересня
2017 року апеляційна скарга ПАТ "Креді Агріколь Банк" відхилено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2017 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також зазначив, що докази надання позивачкою згоди на отримання відповідачем кредиту чи на укладення ним кредитного договору в інтересах сім`ї відсутні, а тому відсутній спільний обов`язок колишнього подружжя з повернення кредитних коштів банку. З огляду на те, що у володінні та у користуванні ОСОБА_2 залишено приміщення по АДРЕСА_1, площею 109,3 кв. м, вартістю 3 767 270 грн, яке перебуває в іпотеці у банку в якості забезпечення по кредитному договорі від 23 вересня 2008 року, висновок суду першої інстанції щодо непорушення прав та інтересів банку при поділі майна подружжя є вірним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Креді Агріколь Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 18 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Тернопільської областівід 05 вересня 2017 рок зупинено до закінчення касаційного провадження
у справі.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ "Креді Агріколь Банк"мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що при поділі майна колишнього подружжя права та інтереси банку не порушуються, так як іпотечне майно залишається у власності ОСОБА_2 . Проте суди не врахували, що договір іпотеки укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та банком, а рішенням суду фактично змінюється документ на право власності на іпотечне майно, що порушує права іпотекодержателя,
у тому числі може бути підставою для будь-яких маніпуляцій з іпотечним майном з боку відповідача, який фактично позбувся права власності на
все майно, крім іпотечного майна, тим самим уникаючи додаткової відповідальності щодо звернення стягнення на все майно по сімейних боргових зобов`язаннях. Таким чином, оскаржуваними судовими рішеннями порушуються майнові права банку, враховуючи наявність непогашеної заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ "Креді Агріколь Банк" у розмірі