Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 761/27538/17
провадження № 61-10287св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАУРУС 8", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРУС 8", ОСОБА_2 про визнання дій щодо ненадання інформації незаконними, зобов`язання надати інформацію, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у складі судді Піхур О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3, після смерті якого вона, а також його дружина ОСОБА_2 і син ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом набули частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРУС 8" (далі - ТОВ "ТАУРУС 8").
Вона має право на отримання інформації щодо коштів, вкладених у ці підприємства, та щодо діяльності суб`єкта господарювання. 06 липня 2017 року вона звернулася до керівника "ТАУРУС 8" ОСОБА_2 . із заявою про надання фінансової інформації щодо діяльності підприємства, проте листом від 13 липня 2017 року отримала відмову у наданні їй такої інформації.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати дії відповідачів незаконними в частині відмови у наданні фінансової інформації за листом ОСОБА_1 від 06 липня 2017 року щодо отримання суми збитків по ТОВ "ТАУРУС 8"; зобов`язати відповідачів надати їй фінансову інформацію, яка витребовувалася 06 липня 2017 року; стягнути з відповідачів на свою користь 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є учасниками товариства, ОСОБА_2 відповідно до наказу про звільнення, не є директором товариства, єдиним власником та учасником товариства є померлий ОСОБА_3, загальні збори учасників не скликалися, спадкоємці не вирішили питання про вступ до товариства, крім того, відповідачі прав позивача не порушували, завдання моральної шкоди позивачем не доведено, а тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що не будучи учасником товариства ОСОБА_1 продовжує висувати аналогічні вимоги, аргументуючи їх правами, закріпленими законодавством за учасниками господарських товариств. Раніше Верховним Судом у цій справі вже було встановлено, що ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "ТАУРУС 8", тому не має прав учасника, зокрема й права на отримання фінансової інформації. Вона не є директором товариства, оскільки звільнена на підставі наказу від 17 січня 2017 року, що було встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та є справедливими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, який був єдиним засновником ТОВ "ТАУРУС 8".
Спадкоємцями ОСОБА_3 є його мати - ОСОБА_1, його син - ОСОБА_4 та дружина - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 Шостою київською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа.
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 лютого 2013 року та від 26 листопада 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 успадкували по 1/6 частки в статутному капіталі ТОВ "ТАУРУС 8".
17 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до ТОВ "ТАУРУС 8" із заявою про звільнення за власним бажанням із займаної посади директора цього товариства.
Наказом ТОВ "ТАУРУС8" від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора товариства.
06 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з листом до директора ТОВ "ТАУРУС 8" ОСОБА_2, в якому зазначила, що керівництво товариства здійснюється неефективно та не в інтересах засновників, тому просила надати їй письмові пояснення, в яких зазначити обставини завданих збитків по ТОВ "ТАУРУС 8" за період з 13 квітня 2013 року в розрізі місяців і років.
13 липня 2017 року ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 лист, в якому повідомила їй про те, що заявлені до неї вимоги є безпідставними.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.
28 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла справа № 761/27538/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 213 ЦПК України 2004 року та статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.