ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/6707/14
адміністративне провадження №К/9901/7921/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року (суддя Карп`як О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року (судді: Пліш М.А. (головуючий), Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.) у справі № 813/6707/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" до Львівської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення надміру сплаченого податку на додану вартість,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (далі - позивач, ТОВ "Львівська ізоляторна компанія") звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач-1, контролюючий орган, Львівська митниця ДФС), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ у Львівській області) про визнання бездіяльності Львівської митниці ДФС з оформлення аркуша коригування до митних декларацій № 209140000/2014/007241 від 13.03.3014; № 209140000/2014/007242 від 13.03.2014; № 209140000/2014/011574 від 16.04.2014; № 209140000/2014/011569 від 16.04.2014; № 209140000/2014/011555 від 16.04.2014; № 209140000/2014/011960 від 18.04.2014 протиправною, зобов`язання Львівської митниці ДФС внести зміни зазначені в заявах позивача № 61, 62, 64, 65, 66 від 31.07.2014 № 63 від 23.09.2014 шляхом оформлення аркушів коригування до митних декларацій № 209140000/2014/007241 від 13.03.2014; № 209140000/2014/007242 від 13.03.2014; № 209140000/2014/011569 від 16.04.2014; № 209140000/2014/011555 від 16.04.2014; № 209140000/2014/011960 від 18.04.2014, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" (код ЄДРПОУ 30823262) надміру сплаченого ПДВ в сумі 14 844,59 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період ввезення вказані в митних деклараціях товари були звільнені від оподаткування податком на додану вартість, оскільки Постановою КМУ від 05.02.2014 № 43 було внесено зміни до Постанови КМУ від 12.01.2011 року № 15, згідно яких товари з кодами УКТЗЕД 7204 29 00, 7204 10 00 віднесено до переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту тимчасово до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у Львівської митниці ДФС були відсутні правові підстави для вчинення дій щодо внесення змін до митних декларацій ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" та повернення зайво сплачених сум податку на додану вартість згідно заяв позивача від № 61 від 31.07.2014, № 62 від 31.07.2014, № 63 від 31.07.2014, № 64 від 31.07.2014, № 65 від 31.07.2014, № 66 від 31.07.2014, № 63 від 23.09.2014.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" здійснювало ввезення на митну територію України (імпорт) відходи переробки товарів, що ввозяться для розміщення у митний режим переробки, з чорних металів, що утворилися внаслідок армування, пароповітряної обробки, масових випробувань, сортування, замкування, зберігання на складі готової продукції та приймально-здавальницьких випробувань при переробці у готову продукцію, митне оформлення яких здійснювалось Львівською митницею.
В подальшому ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою, в якій зазначив, що в митних деклараціях було допущено механічну помилку у графах 36 та 47, що спричинило нарахування зайвого платежу та його сплату. Відомості, що були зазначені в графі 36 000/000/000, а має бути зазначено 000/000/099. Відомості, що були зазначені в графі 47 СП01, а має бути зазначено СП06. Також у своїй заяві позивач просив зайво сплачену суму ПДВ зарахувати в рахунок сплати майбутніх митних платежів. Однак, контролюючим органом було відмовлено у зарахуванні коштів в рахунок майбутніх платежів, про що було повідомлено позивача листом від 30.07.2014 за № 13-70-52/35-6737.
ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" звернулося до Львівської митниці ДФС із заявами № 61 від 31.07.2014, № 62 від 31.07.2014, № 63 від 31.07.2014, № 64 від 31.07.2014, № 65 від 31.07.2014, № 66 від 31.07.2014, № 63 від 23.09.2014, про внесення змін до митних декларацій в частині звільнення від обкладення податком на додану вартість. Відповідач відмовив у внесенні змін до митних декларацій та у зарахуванні в рахунок майбутніх платежів сум податку на додану вартість сплачених ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" з підстав викладених у листах від № 61 від 31.07.2014, № 62 від 31.07.2014, № 63 від 31.07.2014, № 64 від 31.07.2014, № 65 від 31.07.2015, № 66 від 31.07.2014, № 63 від 23.09.2014.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення відповідачем положень податкового та митного законодавства щодо не вжиття відповідних дій, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, зокрема, щодо звільнення операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів від оподаткування податком на додану вартість до 1 січня 2015 року, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, що діяв після 19.12.2013):
10.1. Пункт 46.1 стаття 46.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
10.2. Пункт 50.1 статті 50.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
10.3. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
10.4. Пункт 57.1 статті 57 (абз. 3).
Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
10.5. Пункт 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення".
Тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
11. Митний кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 246.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
11.2. Стаття 248.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
11.3. Частина восьма статті 264.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
11.4. Частина перша статті 269.
Відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
11.5. Частина перша, пункт 4 частини п`ятої, частина шоста статті 301.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
12.1. Пункт 8.