ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №620/343/19
адміністративне провадження №К/9901/23457/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (у складі головуючого судді Житняк Л.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.)
у справі №620/343/19
за позовом ОСОБА_1
до Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області
про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Борзнянська РДА), в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача та встановити факт порушення права на працю у зв`язку з порушенням відповідачем права ОСОБА_1 на укладення трудового договору в порядку поворотного прийняття на службу;
- зобов`язати відповідача в день набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем трудовий договір у зв`язку із поворотним прийняттям на роботу на посаду начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Борзнянської райдержадміністрації Чернігівської області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звернення з заявою до відповідача про поворотне прийняття на державну службу, починаючи з 25 жовтня 2018 року по дату ухвалення рішення судом.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів, в іншій частині - залишено без змін.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та відновити її порушені права як працівника.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 було письмово попереджено про наступне вивільнення із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату та одночасно запропоновано переведення на посаду начальника відділу адресних виплат управління соціального захисту населення райдержадміністрації.
6. 2 травня 2018 року ОСОБА_1 написано заяву про відмову від переведення на посаду начальника відділу адресних виплат управління соціального захисту населення Борзнянської РДА та того ж дня Борзнянською РДА було видано наказ №50-к про звільнення її з посади начальника відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації, адміністратора районної державної адміністрації Борзнянської РДА з 2 травня 2018 року у зв`язку зі скороченням посади.
7. 31 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила поновити її на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації, адміністратора Борзнянської РДА та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 3 травня 2018 року по дату ухвалення рішення; а також моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
8. 22 жовтня 2018 року було оголошено конкурс на вакантну посада начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Борзнянської РДА.
9. Того ж дня до райдержадміністрації надійшла заява ОСОБА_2 про призначення її на посаду начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Борзнянської РДА, як таку, що має право повторного прийняття на службу згідно з частиною третьою статті 87 Закону України "Про державну службу".
10. В свою чергу ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року звернулась до керівника апарату Борзнянської РДА з заявою про призначення її на цю ж посаду також згідно з частиною третьою статті 87 Закону України "Про державну службу" у порядку поворотного прийняття на службу.
11. У зв`язку з надходженням двох заяв, з метою об`єктивного та всебічного визначення кваліфікації, продуктивності праці та інших ділових, особистісних якостей кандидатів на посаду, керівником апарату виданий наказ від 1 листопада 2018 року №12, яким створено спеціальну робочу групу по визначенню відповідності кваліфікації державних службовців, які мають право поворотного прийняття на службу, посаді державної служби. Робочій групі доручено визначити відповідність кваліфікації державних службовців, які мають право поворотного прийняття на службу, посаді державної служби - начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації, продуктивність праці, дослідивши законодавство, матеріали особових справ та провівши співбесіду з кандидатами на дану посаду, а також підготувати та подати керівнику апарату відповідний висновок.
12. Листом Борзнянської РДА від 1 листопада 2018 року №3068/01-47 позивачу було повідомлено про необхідність прибуття 5 листопада 2018 року на засідання робочої групи по визначенню відповідності кваліфікації державних службовців, які мають право поворотного прийняття на службу для співбесіди.
13. Одночасно на її звернення щодо надання роз`яснення з приводу правомірності створення робочої групи та пояснення проходження процесу перевірки кваліфікації нею отримано відмову, про що зазначено у вказаному листі.
14. Прибувши на засідання робочої групи, де було запропоновано пройти перевірку на знання законодавства України, позивач намагалась дізнатися, на підставі якого акту чинного законодавства України створена робоча група та чим керується в своїй роботі, але чіткої і зрозумілої відповіді не отримала. В свою чергу вона повідомила членів робочої групи про те, що процедура поворотного призначення на державну службу регулюється частиною третьою статті 87 Закону України "Про державну службу" та статтями 42, 42-1 КЗпП.
15. Також позивачем було подано на ім`я керівника апарату Борзнянської РДА заяву про відмову від прийняття участі у співбесіді, оскільки це, на її думку, суперечить частині третій статті 5, частині третій статті 87 Закону України "Про державну службу" та статтям 42, 42-1 КЗпП, а результати співбесіди не можуть бути оцінені об`єктивно і неупереджено так, як на той час справа №825/2177/18 про незаконне звільнення знаходилась у суді на розгляді.
16. Після цього на звернення позивача до Кабінету Міністрів України, вона отримала листа Борзнянської РДА від 19 листопада 2018 року, в якому зазначалося про те, що Борзнянська РДА у даному випадку діяла у межах своїх повноважень, на даний час законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, а тому роботодавець може проводити такий аналіз у будь-який спосіб. З цією метою і була створена робоча група з визначення відповідності кваліфікації державних службовців, які мають право поворотного прийняття на службу. У визначений час позивач відмовилася проходити співбесіду, а інша громадянка ОСОБА_2, яка також подала аналогічну заяву про призначення її на вказану посаду, пройшла співбесіду. Участь у конкурсі взяла лише ОСОБА_2, яка і стала його переможцем.
17. При цьому за результатами співбесіди ОСОБА_2 визнана такою, що відповідає посаді як кандидат з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці і була рекомендована робочою групою для призначення на посаду як переможець конкурсного відбору.
18. Зважаючи на це, позивач звернулась із відповідним листом до Управління Держпраці у Чернігівській області, на який 21 грудня 2018 року була направлена відповідь, згідно з якою Управлінням Держпраці було проведено інспекційне відвідування Борзнянської РДА.
19. Оскільки Управління Держпраці у Чернігівській області не вжило жодних заходів реагування, позивач звернулася із відповідним листом до Національного агентства України з питань державної служби, на який отримала роз`яснення про порядок поворотного повернення на службу згідно з чинним законодавством України.
20. Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі №825/2177/18 визнано протиправним та скасовано наказ Борзнянської РДА №50-К від 2 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", зобов`язано відповідача поновити її на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації, адміністратора районної державної адміністрації", а також стягнуто з Борзнянської РДА на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 79931,49 грн.
21. Вважаючи незаконним такі рішення, дії відповідача, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
22. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача, зокрема, і в частині дотримання вимог статті 42 КЗпП України та здійснення аналізу кваліфікації та продуктивності праці кандидатів.
23. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з відсутністю підстав для задоволення позову, однак з інших мотивів, виходив з того, що відповідно до приписів частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" право поворотного прийняття на службу за його заявою протягом шести місяців з дня звільнення має право виключно працівник, якого було звільнено.
24. З огляду на те, що звільнення позивача відбулось незаконно, а її порушені права у повному обсязі поновлено рішенням суду, яке набрало законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має права поворотного прийняття на службу за її заявою відповідно до статті 87 Закону України "Про державну службу".
25. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. При цьому задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.