ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №802/1760/18-а
адміністративне провадження №К/9901/7384/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоусівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (судді Граб Л.С., Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі № 802/1760/18-а за позовом ОСОБА_1 до Білоусівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання незаконними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій
У червні 2018 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Білоусівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (далі - Білоусівська сільрада, відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень відповідача від 15 березня 2018 року № 219- 221.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, в задоволенні заяви представника Білоусівської сільради про роз`яснення ухвали суду від 02 серпня 2018 року - відмовлено.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року стягнуто з Білоусівської сільради судовий збір в розмірі 1 762,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ, код класифікації доходів бюджету 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк: Казначейство України; МФО: 899998; Р/р: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після закінчення розгляду справи та оформлення для направлення до суду першої інстанції матеріалів справи, судом виявлено, що Білоусівською сільрадою не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та, відповідно, не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року надійшла касаційна скарга відповідача, в якій ставиться питання про скасування вказаного рішення суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відкриттю апеляційного провадження у справі передує сплата ним судового збору. Суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження ухвалою від 13 листопада 2018 року, а апеляційну скаргу розглянув 11 грудня 2018 року. При цьому, апеляційним судом не встановлено несплату апелянтом судового збору, а в додатковій постанові відсутні посилання на будь-які докази, що підтверджують відсутність в матеріалах справи документу про сплату судового збору. На думку скаржника, відкривши апеляційне провадження у справі, суд визнав факт сплати судового збору та зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача - адвокат Момот В.Д. просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Білоусівської сільради, обґрунтовуючи це тим, що скаржник має право пред`явити до суду та ДВС документи, які підтверджують ним сплату судового збору. Вважає, що метою касаційного оскарження додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року є затягування розгляду справи до початку місцевих виборів аби позбавити ОСОБА_1 поновитися на посаді.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Білоусівської сільради.
21 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 червня 2019 року № 798/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи, Верховний Суд, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з наступного.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В силу приписів статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 286 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.