ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа № 808/8607/15
адміністративне провадження № К/9901/13523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (суддя Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.) у справі № 808/8607/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Київської митниці ДФС про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що митницею прийнято необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010105/2 від 13 липня 2015 року. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/00135 від 13 липня 2015 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та, відповідно, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між Товариством та Пелагіа АС, Норвегія, укладено контракт № 162S/2014P від 19 грудня 2014 року. За умовами контракту Пелагіа АС, Норвегія зобов`язується поставити свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти, а Товариство прийняти та оплатити товар.
Пунктом 1.2 контракту визначено, що умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною товару.
Згідно з інвойсом № 10033165 від 6 липня 2015 року продавцем поставлено морожену скумбрію цілу 400-600 г, вага нетто 19 500,00 кг, за ціною 1,52 дол. США за кг, загальною вартістю 29 640,00 дол. США.
Поставка здійснювалась на умовах FCA, Клайпеда, Литва, (Інкотермс 2010), перевезення товарів може здійснюватися автомобільним або залізничним транспортом.
З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, декларантом - МПП "Ангел", на підставі договору доручення, укладеного з Товариством № 30-10/14 від 30 жовтня 2014 року, подано до митного органу вантажну митну декларацію № 125110011/2015/009506 від 13 липня 2015 року, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту).
Проте, митним органом прийнято рішення № 125110011/2015/010105/2 від 13 липня 2015 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 1,84 дол. США/кг.
На підставі вказаного рішення митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125110011/2015/00135 від 13 липня 2015 року.
Товариством 13 липня 2015 року подано нову ВМД № 125110011/2015/009536 та здійснено митне оформлення та випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання на підставі рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товару.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.