ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/590/17
адміністративне провадження №К/9901/18499/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді - Земляна Г.В., Лічевецький І.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2016 року: №0000081201, №0000091201, рішення про застосування штрафних санкцій від 7 квітня 2016 року №0000311306 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7 квітня 2016 року №Ф-7/26-50-13-06 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року №0000091201, рішення про застосування штрафних санкцій від 7 квітня 2016 року №0000311306 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 4057,40 грн за донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2014 рік у сумі 81147,96 грн, вимогу від 7 квітня 2016 року №Ф-7/26-50-13-06 в частині сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2014 рік у сумі 81 147,96 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 7 вересня 2018 року залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме скаржником до скарги не було додано документ про сплату судового збору та оригінал довіреності або належним чином завіреної її копії щодо повноважень представника податкового органу на підписання скарги, а ухвалою від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу відповідача повернуто, оскільки останній не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
Повторно подана у січні 2019 року податковим органом апеляційна скарга згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 26 березня 2019 року була повернута відповідачу, у зв`язку з несплатою судового збору за її подання.
24 квітня 2019 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві втретє звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, одночасно відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року у задоволенні клопотання Державної податкової інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2018 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2018 у справі № 826/590/17 відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження виходив з того, що клопотання про поновлення строку апеляційного провадження подане з апеляційною скаргою є необґрунтованим, а вказані в ньому підстави для поновлення строку є неповажними.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду такі висновки суду апеляційної інстанції вважає передчасними, враховуючи наступне.
Правила вирішення питання прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у разі подання такої скарги після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, передбачені частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.