ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №2140/1390/18
адміністративне провадження №К/9901/14072/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (головуючий суддя - Дубровна В.А.)
та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді- Бітова А.І., Ступакова І.Г. )
у справі №2140/1390/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик"
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (далі - Товариство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що всупереч вимог законодавства, контролюючий орган після набрання законної сили рішення у справі №821/1510/17, не вчинив передбачені законодавством дії, а саме не вніс до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2017 року у розмірі 11 500 003 грн, що призвело до порушення майнових прав Товариства та не повернення зазначеної суми позивачу.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, позовну заяву задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн;
- зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн;
- стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" судовий збір в сумі 1 762 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про наявність правових підстав для захисту порушених прав Товариства, шляхом зобов`язання ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" суми податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 11 500 003 грн.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просило їх скасувати. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі №821/1426/17 оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду і за результатами розгляду зазначеної касаційної скарги по суті, контролюючим органом будуть вживатися заходи у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у вересні 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Акцент Логістик" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 15.09.2017 №639/26-15-14-04-01/40883731.
За результатами перевірки та на підставі акту ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 за формою "В3" №0049831404, яким встановлено відсутність у ТОВ "Акцент Логістик" права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2017 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумі 11 500 003 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в судовому порядку.
Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі № 821/1510/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" задоволено: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.09.2017 № 0049831404 про відсутність права у товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2017 року у сумі 11 500 003,00 грн. та відсутність права товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 11 500 003,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 821/1510/17 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 821/1510/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
З метою отримання бюджетного відшкодування, позивач неодноразово звертався до ГУ ДФС у м. Києві з заявами від 31.05.2018 та 11.06.2018 про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджені суми ПДВ за результатами оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.
Листом від 04.07.2018 № 31130/10/26-15-14-04-01-12 ГУ ДФС у м. Києві відмовило Товариству у внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджені суми ПДВ, з посиланням на те, що контролюючим органом подано касаційну скаргу на судові рішення у справі №821/1510/17.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про суми бюджетного відшкодування ПДВ, які підлягають поверненню позивачу, у розмірі 11 500 003 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України 200.4. при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: