ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/5905/15
адміністративне провадження №К/9901/26354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС)
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року (головуючий суддя - Гавдик З.В.)
та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Макарик В.Я., судді - Гуляк В.В., Глушко І.В.)
у справі №813/5905/15
за позовом Приватного підприємства "Візовий Сервісний Центр"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року Приватне підприємство "Візовий Сервісний Центр" (далі - Підприємство, ПП "Візовий Сервісний Центр") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що контролюючий орган протиправно після набрання законної сили судового рішення, яким скасовано податкову вимогу від 13.11.2014 №72-25, не вніс до інтегрованої картки позивача відомості про наявну переплату з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5 705 644 грн 56 коп. та не здійснив сторнування штрафних санкцій та пені, нарахованих у зв`язку з протиправним обліком за позивачем податкового боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
- зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС привести у відповідність фактичним даним картку особового рахунку по сплаті податку на прибуток приватних підприємств ПП "Візовий Сервісний Центр", а саме: відновити переплату в сумі основного платежу податку на прибуток 5 705 644, 56 грн, згідно поданої річної декларації з податку на прибуток за 2013 рік та сторнувати всі пені та всі штрафні санкції, нараховані у зв`язку з протиправним обліком податкового боргу за податком на прибуток в сумі 5 705 644, 56 грн;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Візовий Сервісний Центр" 1 218 грн судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для відновлення порушеного права позивача та зобов`язання відповідача привести у відповідність фактичним даним картку особового рахунку Підприємства по сплаті податку на прибуток приватних підприємств.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що у зв`язку з списанням суми заборгованості позивача в дохід Державного бюджету, податкова вимога від 13.11.2014 №72-25 вважається відкликаною з 10.03.2015, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12 листопада 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано клопотання, в якому він просив замінити сторону Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на вищевикладене, а також те, що постановою Кабінету міністрів України від 30.06.2016 №247 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та заміну відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Візовий Сервісний Центр" подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за річний звітний період 2013 року, в якій платником самостійно задекларовано авансовий внесок.
13.11.2014 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС сформовано податкову вимогу № Ю 72- 25, згідно якої станом на 12.11.2014 сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 5 780 266, 88 грн, у тому числі за основним платежем - 5 780 266, 88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 0, 00 грн, пеня - 74 622, 32 грн.
02.03.2015 Начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС Юристковським О.В. прийнято рішення №01/2997/25-00/175 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків, на підставі якого 12.03.2015 з рахунку Підприємства відкритого у ПАТ "Кредобанк" на підставі інкасового доручення № 969/03 від 10.03.2015 списано на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області 6 117 043, 54 грн. (а.с. 32) та 13.03.2015 на підставі інкасового доручення № 996/03 від 13.03.2015 списано на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області 477 970, 54 грн.
Згідно графи "призначення платежу" у інкасових дорученнях вказано, що за ними стягуються авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 57.1 статті 547 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.