ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3249/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи-підприємця Мартиненка Андрія Миколайовича (далі - Підприємець, скаржник, позивач) - Калугін О.Ю. (адвокат, свід. від 22.11.2017 ХВ№000460),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (далі - Товариство, відповідач) - Коваль К.О., (адвокат, свід. від 28.12.2018 №1080),
розглянув касаційну скаргу Підприємця
на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 (суддя Калантай М.В.) та
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 (головуючий - суддя Зубченко І.В., судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)
зі справи № 922/3249/18
за позовом Підприємця
до Товариства
про визнання недійсним пункту договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2019 року Підприємець звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про визнання недійсним пункту 41.3 статті 41 договору оренди від 01.12.2016 № Е-1/Х-1, який передбачає право відповідача (орендодавця) припинити дію договору у разі вчинення орендарем (Підприємцем) істотного порушення умов договору.
1.2. Позов обґрунтовано невідповідністю пункту 41.3 статті 41 договору № Е-1/Х-1 вимогам статей 188, 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки ним передбачено дострокове розірвання договору на вимогу орендодавця за відсутності згоди орендаря в позасудовому порядку та встановлено дату коли договір вважатиметься розірваним за відсутності згоди сторін щодо його дострокового розірвання.
При цьому підпункти 41.3.6 та 41.3.8 пункту 41.3 статті 41 договору № Е-1/Х-1 не відповідають вимогам статті 291 ГК України, оскільки передбачають в якості підстав для розірвання договору обставини, які відсутні у передбаченому статтею 783 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виключному переліку підстав для розірвання договору в односторонньому порядку на вимогу орендодавця. Підпункт 41.3.8 пункту 41.3 статті 41 цього договору всупереч вимог статті 4 ГК України, статей 1, 2, 16 ЦК України передбачає наділення таким особистим немайновим правом, як ділова репутація, речі, а саме об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі торгового центру.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019: у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що право сторони на розірвання договору в односторонньому порядку, за умови встановлення відповідного права у договорі, прямо передбачене чинним законодавством. Суди зазначили, що частиною третьою статті 291 ГК України передбачено можливість розірвання договору оренди у порядку, встановленому статтею 188 ГК України, яка дає можливість сторонам розірвати договір в односторонньому порядку, за умови якщо це передбачено договором. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що названі норми прямо кореспондуються з положеннями цивільного законодавства щодо свободи договору та його обов`язковості для сторін
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємець просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі № 922/3249/18, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним пункт 41.3 статті 41 договору оренди від 01.12.2016 № Е-1/Х-1.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. Підприємець вважає, що судами попередніх інстанцій оскаржувані рішення ухвалені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: статей 1, 2, 16, абзаців 1 та 2 частини третьої статті 6, частини другої статті 9, статей 525, 598, 627, 628, 782, 783 ЦК України; частини сьомої статті 179, статей 188, 283, 291 ГК України; пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Скаржник вважає, що частиною першою статті 291 ГК України прямо передбачено заборону на односторонню відмову від договору оренди, а перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця викладений у статті 783 ЦК України є вичерпним.
4.3. На думку Підприємця, судами попередніх інстанцій проігноровано приписи абзацу 2 частини третьої статті 6 ЦК України.
4.4. У касаційній скарзі Підприємець посилається на практику Верховного Суду у справах № 922/3248/18 та №916/1684/18.
5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Товариство 04.10.2019 на адресу Касаційного господарського суду направило відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість та надуманість доводів касаційної скарги, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Підприємця, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій у справі залишити без змін.
6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
6.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
6.2. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.10.2019 № 29.3-02/3000 у зв`язку з відрядженням судді Колос І.Б призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 922/3249/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
6.3. Підприємцем на адресу Касаційного господарського суду 09.10.2019 направлено клопотання про передачу справи № 922/3249/18 на розгляд Об`єднаної палати Верховного Суду з підстав передбачених частиною другою статті 302 ГПК України. Назване клопотання мотивовано тим, що, на думку Підприємця, висновки зроблені у справі № 922/3248/18 (у подібних правовідносинах до цієї справи) не відповідають висновкам викладеним Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/1684/18 щодо застосування норм права, а саме статей 188, 291 ГК України.
6.4. Розглянувши зазначене клопотання, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Верховного Суду з огляду на таке.
6.5. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
6.6. У даному випадку відсутні підстави, передбачені частиною другою статті 302 ГПК України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати та відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/3248/18, як таких, що суперечать висновкам викладеним у постанові від 05.07.2019 у справі №916/1684/18 щодо застосування норм статей 188, 291 ГК України.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. Товариством (орендодавець) та Підприємцем (орендар) 01.12.2016 укладено договір оренди № Е-1-1/Х-1 (далі - Договір).
7.2. Відповідно до підпунктів 1.1 та 2.1 Договору орендодавець зобов`язався передати в оренду (строкове платне користування) приміщення (нежитлове приміщення, частина торгового центру), яке знаходиться в торговому центрі (будівля торгово-розважального центру "Караван Megastore ", розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7), а орендар зобов`язався прийняти, оплатити оренду і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим договором.
7.3. Пунктом 41.3 Договору сторони погодили, що орендодавець має право припинити дію цього договору, письмово попередивши про це орендаря не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів, у разі вчинення орендарем істотного порушення цього договору. У такому випадку договір вважається розірваним на 31 (тридцять перший) календарний день від дня відправки орендодавцем повідомлення про дострокове розірвання цього договору. У цілях цього договору істотним порушенням орендарем своїх зобов`язань за цим договором, яке надає орендодавцю право відмови від зобов`язань за цим договором, буде наявність будь-якої з наступних обставин, зокрема: орендар не виконує зобов`язань щодо страхування чи правил пожежної безпеки (пункт 41.3.6 Договору); орендар, на власний розсуд орендодавця, демонструє невідповідне чи неприйнятне ставлення до орендодавця або до інших орендарів торговельного центру, яке завдає шкоди репутації торгівельного центру (пункт 41.3.8 Договору).
7.4. На переконання Підприємця, вказаний пункт 41.3 Договору, у тому числі підпункти 41.3.6 та 41.3.8 Договору, суперечать чинному законодавству, що і стало підставою звернення з даним позовом до суду.
8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
8.1. ЦК України:
- частина перша статті 15:
кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
- стаття 525:
одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;