ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 804/4532/17
адміністративне провадження № К/9901/2308/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Ількова В. В.) від 04 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Олефіренко Н. А., суддів Білак С. В., Шальєвої В. А.) від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О. Ю. (далі - Уповноважена особа Фонду), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський"), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів (із сумою 60 000,00 грн) за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО, та надати до Фонду додаткову інформацію для внесення даних ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 04 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язав Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1. із сумою вкладу 60 000,00 грн до переліку вкладників у ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, та надати до Фонду додаткову інформацію для внесення даних до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої державою суми відшкодування.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року Уповноважена особа Фонду подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 січня 2018 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року цю справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
09 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір № 980-027-000002570 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до п. 1 якого банк по ініціативі клієнта відкрив клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язувався оплачувати послуги банку.
З матеріалів справи вбачається, що на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський", відкритий на ім`я ОСОБА_1, було внесено грошові кошти в розмірі 60 000,00 грн.
Отже, позивач був вкладником ПАТ "Михайлівський" на підставі ст. 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
10 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") було укладено договір № 980-027-000235178 "Суперкапітал" (новий; з виплатою процентів щомісячно), відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_1 передав Товариству у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Товариство зобов`язувалося повернути кошти громадянину та виплати проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10 травня 2016 року позивач вніс на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" суму грошових коштів у розмірі 60 000,00 грн із призначенням платежу "Перерахування коштів згідно договору від 10 травня 2016 року № 980-027-000235178", що підтверджується платіжним дорученням від 10 травня 2016 року № 1358588.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що 19 травня 2016 року з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було здійснено переказ грошових коштів на поточний рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 60 000,00 грн "Повернення коштів згідно з договором від 10 травня 2016 року
№ 980-027-000235178", та 354,09 грн оплати процентів за вказаним договором.
23 травня 2016 року на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
У зв`язку з прийняттям Правлінням Національного банку України рішення від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" у той же день виконавчою дирекцією Фонду було ухвалено рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2016 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір № 1805 про відступлення права вимоги за доданими до цього договору реєстрам кредитних договорів.
У подальшому тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" складено акт від 01 червня 2016 року № 2 "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності", у якому вказано про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, а саме: виконання 19 травня 2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.
Згідно до витягу з Додатку 2 до акту від 01 червня 2016 року № 2, складеного та підписаного Уповноваженою особою Фонду, у перелік вкладників, платіжні документи яких від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року були виконані ПАТ "Банк Михайлівський", до яких, зокрема, входить і ОСОБА_1 з сумою коштів 60 354,09 грн.
01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" винесено наказ № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів.
З матеріалів справи також убачається, що 21 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою, у якій просив включити інформацію про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду та провести йому виплату відшкодування коштів в розмірі 60 000,00 грн. У цій заяві позивач зазначив, що ПАТ "Банк Михайлівський" не повідомляв його про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом № 4452-VI.
07 червня 2017 року ПАТ "Банк Михайлівський" надало позивачу довідку про стан його рахунків № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, та повідомило ОСОБА_1, що передумовою включення фізичної особи до загального реєстру вкладників та прирівняння його коштів до вкладу є укладення договору з небанківською фінансовою установою через ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного. Крім того, в листі Уповноваженої особи Фонду від 07 червня 2017 року зазначено, що на момент проведення транзакції ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" не мало у своєму розпорядженні достатньої кількості коштів для проведення розрахунків за договорами. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог чинного законодавства України та всупереч прямої заборони НБУ на укладення такого роду договорів. Отже, на рахунок позивача було безпідставно зараховано кошти, що належать ПАТ "Банк Михайлівський". Права власності у ОСОБА_1 на такі кошти не виникає, а подальше здійснення ним будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ "Банк Михайлівський", також є нікчемним. За таких обставин, за позицією відповідача, ОСОБА_1 не мав права бути включеним до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Вважаючи, що відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що договір банківського рахунку від 09 листопада 2015 року № 980-027-000002570 був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" до початку процедури ліквідації Банку. Крім того, Уповноважена особа Фонду не довела наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду і має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
За змістом ч. 1 ст. 26 вказаного Закону ФГВФО гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частиною 1- 3 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - № 2121-III) - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).