ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №816/1790/18
провадження №К/9901/66106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Чиркіна С.М., Желєзного І.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 (суддя Бойко С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2018 (головуючий суддя Бенедик А.П., судді Перцова Т.С., Сіренко О.І.)
у справі № 816/1790/18
за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати рішення від 21.05.2018 в частині відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га; зобов`язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №816/1790/18 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову, викладену у листі-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 21.05.2018 за №4237/0/26-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункт. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2, подану її законим представником ОСОБА_1, від 27.04.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2018 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №816/1790/18 залишено без змін.
5. Позивач з вищевказаними судовими рішеннями частково не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №816/1790/18 в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Ухвалою Верховного Суду колегією суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Стародуба О.П., Мороз Л.Л. відкрито касаційне провадження у справі № 816/1790/18.
У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати головуючого судді Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Чиркіна С.М., Желєзного І.В.
7. Від скаржника до суду надійшло клопотання про забезпечення позову у цій справі шляхом заборони передачі земельної ділянки стосовно якої розглядається ця справа у комунальну власність Машівської селищної об`єднаної територіальної громади та шляхом заборони Машівській селищній об`єднаній територіальній громаді реєструвати право комунальної власності на спірну земельну ділянку.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 rлопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 816/1790/18 повернуто заявнику без розгляду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.04.2018 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Новотагамлицького старостинського округу Машівського селищної ради Машівського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. До заяви додано графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копії свідоцтва про народження.
10. Листом від 21.05.2018 №4237/0/26-18 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду додатків доданих до клопотання, а саме свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 13.03.2007 ОСОБА_2 на час звернення 11 років. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства. Враховуючи викладене, у Головного управління відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання.
11. Відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації та при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування, у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу, належним чином мотивувати причини такої відмови.
13. Суд апеляційної інстанції в постанові також наголосив на тому, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
14. Щодо позовних вимог про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суди попередніх інстанцій виходили з того, що повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що позивач після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі звертався до відповідача для повторного розгляду заяви і наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.10.2018 № 587 було відмовлено громадянину ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності (ст. 122 Земельного кодексу України) для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
16. На думку скаржника, безпідставна відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30.10.2018 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га громадянину ОСОБА_2, доводить, що спосіб захисту права обраний судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції у справі №816/1790/18 є неефективним.
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Позивач у касаційній скарзі оскаржує судові рішення тільки в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, тому Верховний Суд переглядає справу у межах вимог касаційної скарги.
18. Так, суд першої інстанції керувався тим, що суд не може втручатись у дискреційній повноваження відповідача.