ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 703/561/16-к
провадження № 51-10383 км 18
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Григорʼєвої І.В., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисників Дяченко В.М., Цвіркуна О.С. (у режимі відеоконференції)
та Пятіна Є.В.,
засуджених ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
та ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 7 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_1 );
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), зареєстрованого в цьому ж місті ( АДРЕСА_3 );
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_4 ),
засуджених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вказаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі: ОСОБА_1 - на строк 8 років, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожного на строк 7 років.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Засудженим зараховано попереднє ув`язнення у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК.
Суд визнав ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винуватими у заподіянні групою осіб за обставин, викладених у вироку, умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Як установив місцевий суд, 26 серпня 2015 року приблизно о 23:20 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ґрунті особистого неприязного ставлення до раніше незнайомого ОСОБА_4, маючи умисел заподіяти йому тілесних ушкоджень, приїхали на автомобілі ЗАЗ-110206 (державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Лозуватка Шполянського району Черкаської області й проникли до будинку АДРЕСА_5 . Після цього засуджені умисно завдали заздалегідь пристосованими для вчинення злочину предметами, схожими на битки, численних ударів по голові, тулубу та кінцівках сплячому ОСОБА_4, заподіявши йому тілесних ушкоджень. Надалі вони з цією ж метою силоміць перетягли потерпілого до салону вказаного автомобіля та вивезли до ділянки 68-го км автодороги сполученням Золотоноша-Черкаси-Умань поблизу с. Миколаївка Смілянського району Черкаської області. У зазначеному місці ОСОБА_1 знову завдав невстановленим предметом численних ударів по голові та тулубу потерпілого. Потім засуджені, залишивши ОСОБА_4, поїхали з місця події.
Спільними діями ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяли ОСОБА_4 : тяжких тілесних ушкоджень у вигляді вдавленого перелому кісток склепіння черепа зліва, а також заподіяли йому переломи нижньої щелепи справа та лівої виличної кістки з крововиливами у м`які тканини, ступінь тяжкості яких визначити неможливо; переломи 4-6-го ребер між передньою підпахвинною та середньоключичною лініями справа і 8-11-го ребер зліва між задньою підпахвинною та лопатковою лініями з крововиливами навколо них; переломи 1, 7-10-го ребер справа та 6-го ребра справа по задній підпахвинній лінії; переломи 4-7-го ребер зліва, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; крововиливи у м`які тканини правої завушної ділянки, що є легкими тілесними ушкодженнями.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у суді апеляційної інстанції просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів прокурора зводиться до того, що місцевий суд усупереч ст. 94 КПК не дав належної оцінки зібраним у справі доказам у їх взаємозв`язку і неправомірно змінив пред`явлене обвинувачення, перекваліфікувавши вчинене засудженими суспільно небезпечне діяння з п. 12 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК й унаслідок цього обрав м`яке покарання. Як наголошує скаржник, суд необґрунтовано залишив поза увагою показання свідків - очевидців подій, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, безпорадний стан останнього, а також дані, зафіксовані в протоколі огляду місця події від 22 вересня 2015 року, які в поєднанні доводять наявність у засуджених умислу саме на вбивство. На думку сторони обвинувачення, вирок не відповідає вимогам статей 370, 374 КПК. Оскільки апеляційний суд не зважив на допущені порушення та не усунув їх, при здійсненні провадження не дотримався приписів ст. 404 вказаного Кодексу, не дав вичерпних відповідей на доводи прокурора в апеляційній скарзі і, не вмотивувавши належним чином свого рішення, безпідставно відмовив у її задоволенні, вважає оспорювану ухвалу незаконною і такою, що суперечить ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор частково підтримав касаційну скаргу, посилаючись на те, що порушені в ній питання може бути вирішено при здійсненні апеляційного провадження, просив скасувати оспорювану ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Засуджені та захисники заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК.