У Х В А Л А
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/752/18
Провадження № 11-505заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяви Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_2 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
23 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 4 квітня 2019 року просив: визнати протиправними дії Комісії щодо здійснення його оцінювання на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, крім тих, що оцінюються за результатами іспиту та зобов`язати завершити оцінювання ОСОБА_2 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, крім тих, що оцінюються за результатами іспиту; визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 24 липня 2018 року про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді судді Святошинського районного суду м. Києва та від 22 березня 2019 року про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про його звільнення з посади судді; стягнути моральну шкоду в сумі 1 млн. грн.
Ухвалою від 24 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду провадження у справі за позовом ОСОБА_2 зупинив до вирішення справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України положень частини 5 статті 83, підпункту "а" пункту 11 частини 4 статті 85, частини 3 статті 88 ЗаконуУкраїни від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (справа № 3-408/2018(6488/18)).
Комісія оскаржила зазначену ухвалу суду першої інстанції до Великої Палати Верховного Суду, яка ухвалою від 24 червня 2019 року відкрила апеляційне провадження у справі та призначила її до розгляду.
Кравець Р. Ю. як представник ОСОБА_2 подав заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
Як на підставу для відводу суддів заявник послався на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.
На обґрунтування вказаної підстави заявник зазначив, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Мікалефф проти Мальти" (Micallef v. Malta, пункт 93) існування неупередженості повинно бути визначено, зокрема, за об`єктивним тестом, відповідно до якого встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно неупередженості суду.
Заявник посилається також на практику ЄСПЛ, за якою "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Лавентс проти Латвії", пункт 81). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), таким чином, включає не лише законодавство щодо заснування і компетенції судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("ДМД Груп, А.С. проти Словакії", пункт 59).
Оскільки, на думку заявника, у процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої судової системи не було дотримано принципу верховенства права, зокрема вимог законодавства членами Комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то колегія суддів Великої Палати Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості за об`єктивним критерієм та принципам справедливості, оскільки призначення суддів відбулося за участю членів Комісії, які не відповідали вимогам закону.
Тому, на думку заявника, зазначені у його заявах судді Великої Палати Верховного Суду не можутьвідповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм, оскільки сам Верховний Суд створений не на підставі закону.
Перевіривши наведені Кравцем Р. Ю. на обґрунтування заяв про відвід суддів доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Частинами першою, п`ятою та шостою статті 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", що за винятком двох пунктів розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" набрав чинності 30 вересня 2016 року, Велика Палата діє у складі Верховного Суду.
За правилами частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Комісії, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частиною другою статті 266 КАС, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Комісії, адміністративні справи розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
Частиною п`ятою статті 266 КАС встановлено, що судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є судом, установленим законом,для розгляду апеляційної скарги Комісії на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в цій справі за позовом ОСОБА_2 .
Вирішуючи у цьому провадженні питання про відвід усім суддям Великої Палати Верховного Суду від розгляду справи № 9901/752/18 за позовом ОСОБА_2 до Комісії та постановляючи за наслідками розгляду цього питання цю ухвалу, Велика Палата Верховного Суду зважає на те, що відповідні заяви Кравця Р. Ю. від 4 жовтня 2019 року подані в одній справі з одних і тих же підстав, тобто за об`єктивними ознаками ці заяви фактично є єдиним зверненням до суду з відводом усіх суддів Великої Палати Верховного Суду, до компетенції яких законом віднесено розгляд цієї справи.