Постанова
Іменем України
9 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 761/2275/18
провадження № 61-46293св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Симоненко В. М. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 квітня 2018 року в складі: головуючого судді: Савицького О. А. та постанову Апеляційного судум. Києва від 20 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Соколової В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві,
третя особа - виконуючий обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві Храпчун Вадим Олександрович,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила поновити її на посаді головного спеціаліста сектору організації роботи з потерпілими та їх листками непрацездатності відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Подільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві; стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року до дня поновлення на роботі, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову зазначила, що наказом від 22 грудня 2017 року № 630к була звільнена із займаної посади з 29 грудня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, скорочення штату працівників. Вважала, що звільнення було проведено з порушенням вимог статей 40, 42, 43, 492 КЗпП України, оскільки не було належним чином повідомлено про скорочення її посади, не запропоновано переведення на інші вакантні посади та не перевірено можливості її переведення за її згодою на іншу роботу, не було враховано переважного права на залишення на роботі, а також не отримано згоди профспілкового комітету первинної організації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 2 квітня 2018 року відмовлено у задоволені позову.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року - без змін.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з дотриманням відповідачем вимог трудового законодавства під час звільнення останньої. Суди встановили об`єктивну неможливості відповідача запропонувати позивачці вакансії та роботи на час її звільнення, а також врахували своєчасне попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення, та отримання роботодавцем відповідного дозволу профспілкової організації, членом якої була позивачка.
При цьому суди врахували, що ОСОБА_1 була членом первинної профспілкової організації Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, яка перебувала на профспілковому обліку в Профспілці працівників державних установ м. Києва та на централізованому бухгалтерському обслуговуванні міськкому.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, у якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків матеріалам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник посилається, що судами не враховано що згода на її звільнення була надана не зареєстрованою профспілковою організацією, та без її повідомлення і участі у засідання профспілки. Крім того, у порушення норм статті 49-2 КЗпП України її не було належним чином повідомлено про звільнення.
Позиція інших учасників справи
Позиція відповідача
19 листопада 2018 року від виконуючого обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві Храпчуна В. О. надійшов відзив на касаційну скаргуОСОБА_1, в якій останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені в справі рішення без змін, оскільки вважає, що звільнення відбулось з дотримання вимог трудового законодавства: скорочено третину штатних одиниць та закрито відокремлений підрозділ, в яком працювала ОСОБА_1 ; позивачка була вчасно повідомлена про наступне вивільнення; роботодавцем отримано відповідний дозвіл первинної профспілкової організації на звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України; інша посада ОСОБА_1 не пропонувалась, оскільки на підприємстві були відсутні вакантні посади, які позивачка могла обіймати; також відсутні підстави для оцінки переважного права для залишення позивачки на роботі, оскільки за посадою не залишилось працівників, з якими роботодавець був зобов`язаний здійснювати таке порівняння.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у Фонді соціального страхування України відбулись зміни в організації роботи - замість п`яти відділень (Голосіївське, Лівобережне, Подільське, Святошинське та Центральне) у структурі Фонду залишено лише два - Лівобережне та Правобережне.
Встановлено, що позивачка з 1 липня 2017 року працювала на посаді головного спеціаліста сектору організації роботи з потерпілими та їх листками непрацездатності відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Подільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.
Відповідно до постанов Правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 року №47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України", від 10 жовтня 2017 року №50 "Про затвердження структури органів Фонду", наказів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 15 травня 2017 року №13-ос "Про затвердження структури та граничної чисельності працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України", від 16 червня 2017 року №75-к "Про затвердження граничної чисельності працівників відділень управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві", від 23 жовтня 2017 року №580 "Про затвердження граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві" (з урахуванням змін згідно із наказом від 24 листопада 2017 року № 680), в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві мали зміни в організації виробництва і праці, що потягло за собою скорочення штату та чисельності працівників з 1 січня 2018 року, зокрема, замість п`яти відділень (Голосіївське, Лівобережне, Подільське, Святошинське та Центральне) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві має лише два - Лівобережне та Правобережне, чисельність штатних одиниць управління та відділень зменшилась з 455 до 300.
Згідно з наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 24 жовтня 2017 року № 124 "Про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці та скорочення чисельності працівників" встановлено з 1 січня 2018 року граничну чисельність працівників управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві у кількості 290 штатних одиниць.
Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (форма №4-ПН) Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві подана 27 жовтня 2017 року до Шевченківського районного центру зайнятості.
Робота Подільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києва припинена постановою правління Фонду від 14 грудня 2017 року № 63, та цією ж постановою було створено Правобережне Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві, об`єднавши декілька районних відділень Фонду.
Суди також встановили, що відповідачем 27 жовтня 2017 року було попереджено ОСОБА_1 під підпис про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 1 січня 2018 року та про можливе скорочення штату працівників відповідно до статті 40 КЗпП України ( арк 72).
У період з 27 жовтня 2017 року по 29 грудня 2017 року (день звільнення позивачки) в штаті відповідача були наявні посади в секторі медичної експертизи відділу фінансового контролю та аудиту Управління, зокрема: начальник відділу фінансового контролю та аудиту Управління (кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки, стаж роботи на посадах керівників з фінансової або економічної роботи: для магістра - не менше 3 років, спеціаліста - не менше 5 років); головний спеціаліст сектору медичної експертизи відділу фінансового контролю та аудиту Управління (кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта за спеціальністю "Лікувальна справа" або інше, наявність сертифіката лікаря-спеціаліста, стаж роботи за фахом не менше 3-х років); водій автотранспортних засобів адміністративно-господарського відділу Управління (кваліфікаційні вимоги: повна або базова середня освіта, професійно-технічна освіта (навчальний заклад з підготовки водіїв автотранспортних засобів), спеціальна підготовка за типовими навчальними планами і програмами підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії "В" та кваліфікаційна атестація, стаж роботи за фахом не менше 5 років.
Суди встановили, що позивачка не відповідала жодній із зазначених вакантних посад за кваліфікаційними вимогами, тому вони не були їй запропоновані роботодавцем.
Протоколом № 1 Зборів первинної профспілкової організації Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві від 1 вересня 2017 року постановлено прийняти ОСОБА_1 до членів профспілки з 1 вересня 2017 року.
Протоколом №7 засідання профспілкового комітету Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 18 грудня 2017 року надано згоду на розірвання трудових договорів з працівниками Подільського відділення - членами профспілки, у тому числі, з ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Наказом в.о. Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 22 грудня 2017 року за № 630к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 29 грудня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.
З 1 січня 2018 року в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві повністю припинено відокремлений підрозділ - Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві. Працівники, які продовжували б роботу на такій же посаді, як і позивачка, відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.