Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 223/793/17-ц
провадження № 61-44709св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б., Гаврилової Г. Л., Кочегарової Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та сплати страхові виплати.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ОСОБА_4 працював підземним машиністом електровозу 3 розряду дільниці ВШТ ДП "Шахта ім. М. С. Сургая". 24 серпня 2016 року у третю зміну з ОСОБА_4 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Причиною смерті згідно із судово-медичним дослідженням стала раптово розвинута гостра серцева недостатність, яка ускладнила наявну у нього хронічну ішемічну хворобу серця у формі атеросклеротичного стенозуючого коронаросклерозу. Вони зверталися до відповідача із відповідними заявами про призначення страхових виплат, додавши усі передбачені законодавством документи, у задоволенні яких відповідачем відмовлено, посилаючись на незгоду Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі Донецької області із актом № 5 про нещасний випадок зі смертельним наслідком, пов`язаний із виробництвом від 15 березня 2017 року за формою Н-1 та актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 15 березня 2017 року за формою Н-5.
Посилаючись на викладене, позивачі просили зобов`язати відповідача у зв`язку зі смертю 26 серпня 2016 року внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4, нарахувати та сплатити: ОСОБА_2, яка є дружиною померлого, допомогу у сумі, що дорівнює 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату та одноразову допомогу, як особі, що перебувала на його утриманні, в сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання страхового випадку, право на отримання якої передбачено частиною шостою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; ОСОБА_1, яка є матір`ю померлого, одноразову допомогу, яка передбачена частиною шостою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання страхового випадку.
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 05 червня 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у зв`язку зі смертю 24 серпня 2016 року ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, нарахувати та сплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу, передбачену частиною шостою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у сумі, що дорівнює 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, у зв`язку зі смертю 24 серпня 2016 року ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу, передбачену частиною шостою статті 42 Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у сумі, що дорівнює 20 (двадцяти) розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 із 15 серпня 1981 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, на день настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, пов`язаним із виробництвом, що стався 24 серпня 2016 року з ОСОБА_4, вони спільно проживали та вели спільний побут за однією адресою, тобто відповідно до положень статей 3, 21 СК України складали сім`ю, а отже, на ОСОБА_2 поширюються положення частини шостої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо виплати одноразової допомоги сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Враховуючи, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 є пенсійні виплати, розмір яких, станом на серпень 2016 року, становив 1 964,50 грн, що є значно меншим за розмір заробітної плати, яку отримував на день нещасного випадку ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 як непрацездатна особа перебувала на утриманні свого сина - ОСОБА_4 та має право на одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2018 року скасовано рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 05 червня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та сплатити одноразову допомогу, передбачену частиною шостою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, закрито.
Закриваючи провадження у цій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до повідомлення Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 09 серпня 2018 року № 1568/15.28-24-13, 31 липня 2018 року Відділом складений актовий запис за № 174 на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дата смерті - 23 квітня 2018 року, а отже, враховуючи предмет спору, а також зміст прав та обов`язків ОСОБА_1, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, правонаступництво щодо цієї одноразової допомоги не допускається.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2018 року рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 05 червня 2018 року в іншій частині позовних вимог залишено без змін.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та пункту 1.10 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
У листопаді 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подало відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що за життя ОСОБА_1 страхова виплата на отримання одноразової допомоги як особі, що перебувала на утриманні потерпілого у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не призначалась, так як існував спір про право. Сума одноразової страхової виплати не може бути предметом спадщини, так як не існує рішення суду про її примусове стягнення з Фонду соціального страхування України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду