Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 369/6840/13-ц
провадження № 61-40435св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дочірнє підприємство "Дніпровський круг",
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" (далі - ДП "Дніпровський круг") про визнання протиправними дій та визнання права власності на майно.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 лютого 2005 року між ним і ДП "Дніпровський круг" укладений інвестиційний контракт № 32-б, за умовами якого він здійснював фінансування будівництва нерухомого майна з метою отримання у власність квартири після завершення будівництва. Відповідач не виконав умови договору, зареєстрував на себе право власності на цей об`єкт нерухомості.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати протиправними дії ДП "Дніпровський круг" щодо неповідомлення його про необхідність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на неї серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2008 року та визнати за ним право власності на цю квартиру.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ДП "Дніпровський круг" щодо неповідомлення ОСОБА_1 про необхідність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2008 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідно до пунктів 1.1, 1.6 договору та статті 331 ЦК України право власності на квартиру повинно належати позивачу, всі дії відповідача, що призвели до неотримання ОСОБА_1 у власність проінвестованого об`єкта та подальше розпорядження ДП "Дніпровський круг" квартирою, є протиправними.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз"), яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року рішення суду першої інстанції, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що ухвалою Господарського суду Київської області від 25 січня 2010 року накладено арешт на спірну квартиру, а рішенням Господарського суду Київської області від 27 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, визнано за ДП "Укртрансгаз" в особі Філії "УМГ "Київтрансгаз" право власності на квартиру. Таким чином, на день ухвалення оскаржуваного рішення відповідач вже не був власником квартири і передбачених законом підстав для задоволення позову не було.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що державна реєстрація права приватної власності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або його правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз" на спірну квартиру не здійснювалось, зокрема і на підставі рішення Господарського суду Київської області від 27 лютого 2012 року у справі № 21/295-09. Крім того, відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.
У листопаді 2018 року АТ "Укртрансгаз" подало відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що об`єктом інвестування за інвестиційним контрактом від 16 лютого 2005 року № 32-Б є (була) квартира АДРЕСА_2 a не квартира АДРЕСА_1, право власності на яке визнано саме за AT "Укртрансгаз" чинним рішенням Господарського суду Київської області від 27 лютого 2012 року у справі № 21/295-09. За результатами розгляду Господарським судом Київської області справи № 21/295-09 чинним рішенням від 27 лютого 2012 року (ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 та Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року у справі № 21/295-09 повернуто апеляційну та касаційну скарги ДП "Дніпровський круг" без розгляду, а ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 жовтня 2018 року закрито апеляційне провадження у справі № 21/295-09 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року на рішення Господарського суду Київської області від 27 лютого 2012 року у справі № 21/295-09 первісний позов ДК "Укртрансгаз", правонаступником якої є AT "Укртрансгаз", в особі філії УМГ "Київтрансгаз" задоволено та визнано за Дочірньою компанією "Укртрансгаз" право власності на жиле приміщення квартиру АДРЕСА_1 .
У листопаді 2018 року ДП "Дніпровський круг" подало відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що право власності за рішенням Господарського суду Київської області від 27 лютого 2012 року не зареєстроване, а отже, не виникло. Суд умисно необґрунтовано опускає букву "м" у будівельному номері "112 м", щоб зробити неправильний висновок, ввести в оману всіх, хто буде читати рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що 16 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та ДП "Дніпровський круг" укладений інвестиційний контракт № 32-Б, відповідно до умов якого позивач здійснював фінансування будівництва об`єкта інвестування з метою отримання цього об`єкта у власність після завершення будівництва будинку, в якому знаходиться об`єкт (квартира).