Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 520/3947/17
провадження № 61-14483св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Одеська міська рада, Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року у складі судді Васильків О. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Заїкіна А. П., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про знесення за власний рахунок самовільно збудованого об`єкта нерухомості.
Позов мотивовано тим, що сторони є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні 2011 року ОСОБА_2 за відсутності відповідних дозвільних документів самочинно провела роботи з будівництва нового двоповерхового індивідуального житлового будинку. Оскільки будівництво індивідуального житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1, здійснено ОСОБА_2 без оформлення відповідної дозвільної документації, то самовільно збудований об`єкт підлягає знесенню. Вказана прибудова позбавляє позивача права користування належною йому частиною земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: "3-3" -житлова кімната, площею 26,6 кв. м, "3-4" -коридор площею 15,0 кв. м, "3-5" - кухня, площею 21,2 кв. м, "3-6" - санвузол площею 5,4 кв. м, "3-7" -житлова кімната, площею 26,6 кв. м, "3-8" - коридор площею 15,0 кв. м, "3-9" - кабінет, площею 17,8 кв. м, "3-10" - санвузол площею 4,1 кв. м, загальною площею 131,7 кв. м, жилою площею 71,0 кв. м, у споруді під літ. "А-1", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: "3-3" - житлова кімната площею 26,6 кв. м, "3-4" - коридор площею 15,0 кв. м, "3-5" - кухня, площею 21,2 кв. м, "3-6" - санвузол площею 5,4 кв. м, "3-7" - житлова кімната, площею 26,6 кв. м, "3-8" - коридор площею 15,0 кв. м, "3-9" - кабінет, площею 17,8 кв. м, "3-10" - санвузол площею 4,1 кв. м, загальною площею 131,7 кв. м, жилою площею 71,0 кв. м, у споруді під літ. "А-1", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будівництво здійснено відповідачем без отримання дозволу на проведення будівельних робіт та оформлення проектної документації. Крім того, наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Інспекція ДАБК в Одеській області) від 11 червня 2014 року № 67 "СК" скасовано реєстрацію декларації від 17 серпня 2012 року за № ОД18212144078 про готовність до експлуатації об`єкта з реконструкції житлового будинку під літ. "А", будівництва гаража під літ. "М", будівництва вбиральні-душу під літ. "Н", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що будівництво за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено без дозвільної документації.
Крім того, суд апеляційної інстанції посилався на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду адміністративного суду від 19 серпня 2015 року (т. 1, а. с. 46-49) про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспекції ДАБК в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1, за участю Прокуратури Київського району м. Одеси, про визнання дій щодо прийняття наказу про скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17 серпня 2012 року № ОД18212144078 протиправними та скасування самого наказу від 11 червня 2014 року № 67 "СК" (т. 1, а. с. 40-45).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про знесення за власний рахунок самовільно збудованого об`єкта нерухомості призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 11 червня 2014 року № 67"СК".
Крім того, заявник посилалась на частину сьому статті 376 ЦК України, якою передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Одеської міської ради та ОСОБА_1, у яких вони просили залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно прийняте при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є власником 16/25 частини житлового будинку за АДРЕСА_1, що підтверджується рішеннями Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2006 року та 29 січня 2007 року.
06 вересня 2011 року інспектором Інспекції ДАБК в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_2 здійснювала самовільне будівництво житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Інспекції ДАБК в Одеській області від 06 вересня 2011 року за № 2214 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 97 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
15 грудня 2011 року ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, звернувся до Прокуратури Київського району м. Одеси із заявою про захист його прав у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 захопила частину його земельної ділянки та здійснює реконструкцію свого житлового будинку без дозвільної документації.
У березні 2012 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про знесення за власний рахунок самовільно збудованого об`єкту нерухомості.
Позовні вимоги заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК в Одеській області мотивував тим, що ОСОБА_2 за відсутності відповідних дозвільних документів самочинно провела роботи з будівництва нового двоповерхового індивідуального житлового будинку. Будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не передавалася ОСОБА_2 ані у власність, ані у користування. Оскільки будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснене ОСОБА_2 без оформлення відповідної дозвільної документації, то воно є самовільним.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року у справі № 1512/3707/2012 задоволено позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1 , про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості (т. 1, а. с. 71-73).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2015 року скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року та ухвалено нове, яким частково задоволено позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудовані приміщення у житловому будинку під літ "а-1" за АДРЕСА_1, відповідно до розробленої та узгодженої проектної документації (т. 1, а. с. 74-81).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції та справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд (т. 1, а. с. 82-89).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК в Одеській області до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості (т. 1, а. с. 90-95).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року залишено без змін рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2016 року (т. 1, а. с. 96-102).
Постановою Верховного Суду України від 25 травня 2017 року рішення апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 12 грудня 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України мотивована тим, що самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: - "1-1" - жиле, площею 8,8 кв м; - "3-1" - жиле, площею - 8,3 кв м; - "3-2" - жиле, площею 13,0 кв м; - "3-3" - жиле, площею 26,6 кв м; - "3-4" - коридор, площею 15,0 кв м; - "3-5" - кухня, площею 21,2 кв м; - "3-6" - санвузол, площею 5,4 кв м; - "3-7" - жиле, площею 26,6 кв м; - "3-8" - коридор, площею 15,0 кв м; - "3-9" - кабінет, площею 17,8 кв м; "3-10" - санвузол, площею 4,1 кв м. Усього загальною площею - 161,8 кв м, житловою площею 88,1 кв м, у житловому будинку під літерою "а-1" за АДРЕСА_1, відповідно до розробленої та узгодженої проектної документації.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2, не зважаючи на приписи Інспекції ДАБК в Одеській області щодо припинення самовільного будівництва, проігнорувала їх і продовжувала проводити будівельні роботи без дозволу відповідних органів на проведення такого будівництва. Оскільки ОСОБА_2 розпочала будівництво без відповідних дозволів та проекту на будівництво нерухомого майна, після притягнення її до адміністративної відповідальності не припинила самочинного будівництва, тому на підставі частини сьомої статті 376 ЦК України ОСОБА_2 необхідно виконати роботи зі знесення самовільно реконструйованих приміщень відповідно з розробленої та узгодженої проектної документації.